— Руслане, перший збір – відновлювальний, але завдяки тренуванням, інколи й дворазовим, ви постійно перебували в тонусі…
— Хороший вийшов збір, душевний, із сім’ями, дружинами, дітьми. Все ж перед таким турніром, як Євро, на мою думку, просто необхідно відпочити морально, а кращої підтримки, ніж дружини й діти, не знайти. Хоч це і не основний збір, але його важливість важко переоцінити. Після насиченого клубного сезону ми зуміли психологічно відійти і налаштуватися на нове надважливе випробування.
— Незвичний нюанс зборів, коли після тренування ви наче поверталися додому, до сім’ї. Певно, це особливо сподобалося?
— Це було цікаво. І водночас сімейна атмосфера допомагала одразу ж відійти від інтенсивного заняття. Ми віддавалися повністю на тренуваннях, а потім спокійно проводили час у колі рідних! Такого майже ніколи не буває і тому це дуже цінно!
— Деякі уболівальники розхвилювалися за здоров’я збірників після репортажу про змагання з картингу. Треба заспокоїти фанів, адже швидкості були аж ніяк не «формулічні» …
— Ми провели час із задоволенням і жодної небезпеки не було. Усі були пристебнуті, в шоломах, для команди дуже важливі такі колективні активні розваги. Ми позмагалися, пожартували, ніхто не збирався ризикувати так, як це роблять на трасі пілоти «Формули-1». Усі дорослі люди і знають, який турнір на нас чекає. Ми їздили у своє задоволення, а зіткнення на трасі цілком можна порівняти із зіткненнями на автодромі на атракціонах. У цих машин такі ж товсті захисні гумові дуги. У той же час ми отримали великий приплив позитивних емоцій. Це було класне дружнє змагання.
— Я бачив, як дружина дала тобі настанову перемогти перед твоїм походом на трек. Очевидно, це й дало тобі переможний заряд?
— Дружина завжди надихає мене, однак завдання перемогти понад усе я перед собою не ставив. Але коли почали ганятися, увійшов в азарт і вдалося перемогти. Я був радий потішити дружину!
— Але на початку перегонів, у першому заїзді, все пішло не на твою користь…
— Так, хлопці виштовхали мене у захисний бар’єр, я довго вибирався звідти, але потім показав хороший час, стрибнувши з дев’ятого місця на друге і так виборов право їхати у фіналі.
— А ти взагалі любиш швидку їзду?
— Взагалі люблю їздити спокійно, без напруги. Це, можливо, азарт викликав спогади з молодості, коли я був не проти швидко поганятися.
— Під час збору на Сардинії у розташування «синьо-жовтих» прибули Селезньов і Бутко. Уже до Турина приїхав Олександр Зінченко. Як можеш прокоментувати їхнє прибуття?
— Впевнений, що ці хлопці допоможуть нашій збірній, і це найважливіший момент. Вони працюють на тренуваннях, віддаються, видно, що вони повні бажання. Коли спортивний принцип зберігається – це дуже важливо. Євген – один із тих хлопців, які кували вихід у фінальний турнір. По-спортивному справедливо, що він отримав шанс поборотися за право зіграти у фінальному турнірі Євро. Колектив є колектив - він складався роками.
— Сам Євген визнав свою помилку…
— Всі помиляються. Але найголовніше - помилки виправляти. А тут очевидним є його прагнення потрапити до складу збірної, він цього не приховує і готовий битися за Україну на полі. Ми його в цьому лише підтримуємо.
— Зараз у розташуванні вже 29 гравців, а має залишитися 23. Чи може цей факт спричинити у колективі хвилювання?
— Всі будуть працювати. Так, комусь доведеться залишити розташування після 31 травня, але це – спорт, це – конкуренція і найголовніше, що вона справжня. Всі з розумінням до цього ставляться і на футбольному полі доводять свої здатність допомогти збірній. Все в руках хлопців, дай Бог, щоби все обійшлося без травм. Хай на Євро поїдуть найсильніші, щоб якнайкраще представити Україну.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
