— Руслане, перший збір – відновлювальний, але завдяки тренуванням, інколи й дворазовим, ви постійно перебували в тонусі…
— Хороший вийшов збір, душевний, із сім’ями, дружинами, дітьми. Все ж
перед таким турніром, як Євро, на мою думку, просто необхідно відпочити
морально, а кращої підтримки, ніж дружини й діти, не знайти. Хоч це і не
основний збір, але його важливість важко переоцінити. Після насиченого
клубного сезону ми зуміли психологічно відійти і налаштуватися на нове
надважливе випробування.
— Незвичний нюанс зборів, коли після тренування ви наче поверталися додому, до сім’ї. Певно, це особливо сподобалося?
— Це було цікаво. І водночас сімейна атмосфера допомагала одразу ж
відійти від інтенсивного заняття. Ми віддавалися повністю на
тренуваннях, а потім спокійно проводили час у колі рідних! Такого майже
ніколи не буває і тому це дуже цінно!
— Деякі уболівальники розхвилювалися за
здоров’я збірників після репортажу про змагання з картингу. Треба
заспокоїти фанів, адже швидкості були аж ніяк не «формулічні» …
— Ми провели час із задоволенням і жодної небезпеки не було. Усі були
пристебнуті, в шоломах, для команди дуже важливі такі колективні активні
розваги. Ми позмагалися, пожартували, ніхто не збирався ризикувати так,
як це роблять на трасі пілоти «Формули-1». Усі дорослі люди і
знають, який турнір на нас чекає. Ми їздили у своє задоволення, а
зіткнення на трасі цілком можна порівняти із зіткненнями на автодромі на
атракціонах. У цих машин такі ж товсті захисні гумові дуги. У той же
час ми отримали великий приплив позитивних емоцій. Це було класне
дружнє змагання.
— Я бачив, як дружина дала тобі настанову перемогти перед твоїм походом на трек. Очевидно, це й дало тобі переможний заряд?
— Дружина завжди надихає мене, однак завдання перемогти понад усе я
перед собою не ставив. Але коли почали ганятися, увійшов в азарт і
вдалося перемогти. Я був радий потішити дружину!
— Але на початку перегонів, у першому заїзді, все пішло не на твою користь…
— Так, хлопці виштовхали мене у захисний бар’єр, я довго вибирався
звідти, але потім показав хороший час, стрибнувши з дев’ятого місця на
друге і так виборов право їхати у фіналі.
— А ти взагалі любиш швидку їзду?
— Взагалі люблю їздити спокійно, без напруги. Це, можливо, азарт
викликав спогади з молодості, коли я був не проти швидко поганятися.
— Під час збору на Сардинії у розташування «синьо-жовтих» прибули Селезньов і Бутко. Уже до Турина приїхав Олександр Зінченко. Як можеш прокоментувати їхнє прибуття?
— Впевнений, що ці хлопці допоможуть нашій збірній, і це найважливіший момент. Вони працюють на тренуваннях, віддаються, видно, що вони повні бажання. Коли спортивний принцип зберігається – це дуже важливо. Євген – один із тих хлопців, які кували вихід у фінальний турнір. По-спортивному справедливо, що він отримав шанс поборотися за право зіграти у фінальному турнірі Євро. Колектив є колектив - він складався роками.
— Сам Євген визнав свою помилку…
— Всі помиляються. Але найголовніше - помилки виправляти. А тут
очевидним є його прагнення потрапити до складу збірної, він цього не
приховує і готовий битися за Україну на полі. Ми його в цьому лише
підтримуємо.
— Зараз у розташуванні вже 29 гравців, а має залишитися 23. Чи може цей факт спричинити у колективі хвилювання?
— Всі будуть працювати. Так, комусь доведеться залишити розташування
після 31 травня, але це – спорт, це – конкуренція і найголовніше, що
вона справжня. Всі з розумінням до цього ставляться і на футбольному
полі доводять свої здатність допомогти збірній. Все в руках хлопців, дай
Бог, щоби все обійшлося без травм. Хай на Євро поїдуть найсильніші,
щоб якнайкраще представити Україну.
