«Це український футбол, крихітко» ©

Український футбол, напевно, один з найнеочікуваніших у Європі. Я зараз не кажу про саму картинку на полі, а маю на увазі те, що відбувається в кабінетах наших високопосадовців. Клуб відмовляється подавати документи на атестацію у встановлений Регламентом час. А після того, як цей термін сплив і клуби отримали ліцензії – подає і отримує дозвіл на виступи. Це, якщо коротко. Загалом, ці півтора місяці, які залишились до старту сезону, обіцяють бути дуже і дуже цікавими.

Проблемні клуби

«Говерла»

Закарпатський футбол на професійному рівні був представлений лише однією командою. Один з найбільш розкручених футбольних брендів регіону - ФК «Ужгород» грає на рівні області і підійматись до рівня професіоналів на даний момент не планує.

Мільйонні борги перед колишніми футболістами та тренерами – ось головна тема весни-2016, якщо мова йшла про «Говерлу». Під час своїх інтерв’ю віце-президент ужгородського клубу Олександр Шуфрич постійно зазначав, що йдуть переговори по реструктуризації боргів, певні виплати здійснюються. Але, звичайно, не у повному обсязі і не до фінального акорду.

Виграшні суди Трухіна та Кузнецова явно демонстрували усю ситуацію, в якій знаходився закарпатський клуб. І, що цікаво, коли гравці казали про те, що вони виграли суд, і ці гроші – їх зарплата, ці слова не знаходили свого підтвердження в клубі. Там казали, що це бонуси, які футболісти здобували під час виступів за команду. Також мова йшла і про те, що з гравцями намагались домовитись, проте вони не йшли на поступки, фінансово «добиваючи» «Говерлу».

Ще один цікавий момент - розуміючи, що атестації не буде, клуб планував погасити борги. Проте серед вищого керівництва закарпатців були й такі, хто хотів ліквідувати клуб. У підсумку, «Говерла» залишалась «на плаву» до кінця чемпіонату.

Так, при ліквідації клубу закарпатці нікому нічого не будуть винні. І гроші, які Трухін з Кузнецовим виграли у судових інстанціях, не будуть виплачені.

Зараз вже точно можна казати про те, що ліцензію на виступи в УПЛ ужгородці не отримали. Щодо виступів клубу у чемпіонатах ПФЛ – питання відкрите. Не виключено, що їх разом з «Металістом» можуть «перевести» до Другої Ліги. Але питання з виплатою боргів й досі залишається відкритим, поки клуб існує і не оголосив про свій дефолт.

«Металіст»

«Я знаю, де знайти гроші, щоб віддати борги футболістам, але це секрет. Як я можу поділитись секретом?».

Саме так спортивний директор «Металіста» Олександр Бойцан коментував ситуацію з боргами і фінансовою проблемою у харківському клубі в грудні 2015.

Через місяць риторика керівництва харків’ян була незмінною – гроші є, збори проплачені, виплати по зарплаті здійснюються, виконується чіткий план, але у клубі є фінансові проблеми.

Навесні чутки про невидачу «Металісту» ліцензії на виступи в УПЛ на сезон 2016/2017 набували нових барв. Три поспіль розгромні поразки у чемпіонаті, відставка головного тренера, заборона основним гравцям грати у складі, величезні фінансові проблеми.

Вже потім цим подіям буде дана нова барва:

• Де-юре, Севідов залишається головним тренером «Металіста»;
• Ставка керівництва була зроблена на молодь + декількох старожилів команди до кінця сезону. У кулуарах розмови йшли і про те, що гравців, які висловлювали свою незгоду з діями керівництва і починали критикувати, одразу ж прибирали;
• Гроші від офіційного телетранслятора пішли на якийсь інший рахунок. На який саме – ні Бойцан, ні генеральний директор, ні головний бухгалтер клубу не знають(!!!);
• У ліцензії було відмовлено через борги, розмір яких складав більше 25 мільйонів доларів. А на засідання апеляційного комітету, де розглядалась скарга харківського клубу, жоден представник «Металіста» не приїхав;
• Усі гроші, які пішли з продажу гравців «зіркового» складу харків’ян, були переведені на рахунок нинішнього власника, якому все рівно на клуб. Спілкуватись з фанатами - напевно, єдиними людьми, які хочуть зберегти життя своєму клубу – відмовився та ігнорує їх і досі. Ніяких контактів немає;
• Почались перші спроби вивезення певного майна з бази клубу у селі Високому. Щоб завадити цьому, харківські ультрас планують встановити свою охорону на території клубної бази;
• Молоді та перспективні вихованці клубу роз’їхались хто куди у пошуках кращої долі;
• Майно клубу було арештовано Київським районним судом міста Харкова;
• Олександр Бойцан спокійно купував для членів своєї родини елітні іномарки, незважаючи на катастрофічну ситуацію у клубі. А в травні 2016 і зовсім покинув Харків.

Щодо майбутнього клубу – воно дуже туманне. На варіант «створити нову юридичну особу після можливої ліквідації клубу» люди, яким доля харківського клубу небайдужа, навіть у керівництві, кажуть, що майно, яке ще є на балансі, майже неможливо буде повернути.

Щодо продовження виступів на професійному рівні, але вже під егідою ПФЛ, то тут ситуація більш ніж заплутана. Так, харків’яни поки що не подавали жодних документів для проходження цієї процедури до комітету ФФУ. І тут знову ж треба зробити поправку на «АЛЕ». У ФФУ не проти цього, але чіткого розуміння як зробити це - немає ні в кого. Дійсно, «досвід» «Волині» може допомогти. За інформацією певних джерел, деякі посадовці дійсно можуть почати хвилюватись за майбутнє українського і харківського футболу. За яких умов? Гадаю, відповідь на це запитання кожен має дати собі сам. У будь-якому випадку, до 7 червня, останнього атестаційного дня у ПФЛ, ми все дізнаємось.

Що ж, як воно буде – подивимось. Але дуже не хочеться, щоб вставляли палки в колеса посадовці, якщо «Металіст» дійсно може зберегти своє життя. І так, матч проти «Динамо» не має бути останнім в історії харківського клубу.

#SaveFCMK

«Волинь»

Під час зимового міжсезоння з Луцьку прийшла новина: «Волинь» дограє сезон і розпускається. Професійний футбол у Волинській області буде збережено шляхом реорганізації клубу у ФК «Луцьк», який вже подав документи на виступи в аматорському чемпіонаті, а потім, з сезону 2016/2017 буде приймати участь у Другій Лізі.

Вже під час атестаційного періоду, коли усі клуби УПЛ подавали документи до атестаційного комітету, аби отримати ліцензію на право виступу в УПЛ, керівництво лучан не надіслало свій пакет. І здавалось, що все йде до свого логічного завершення. Навіть гравці роздавали квитки на останню гру «хрестоносців». Уся футбольна спільнота готувалась спостерігати за виступами ФК «Луцьк» у найнижчому професійному дивізіоні. Однак український футбол не був би унікальним, якби у нас не було виключень з регламентних документів.

У середині травня почались перші чутки про атестацію клубу Віталія Кварцяного. Спочатку все це сприймалось як невдалий жарт – дати вже давно закінчились, дедлайн минув. На порядку денному лише клуби, які відправили на додаткову атестацію з метою більш детально розібратись в їх документах та фінансових гарантіях. Не забуваємо і про претензії до «Волині» зі сторони ФІФА, які позбавляли очок лучан в цьому сезоні саме за заборгованості перед колишніми гравцями.

Лучани подали документи, і – О ЧУДО! – їх прийняли. І тут починається найцікавіше. Ми зараз не будемо говорити про інтерес людей, які вкладають гроші у футбол, про функціонерів, які приймають участь у видачі атестації. Поговоримо про УЄФА.

ФК «Волинь» мала оголосити себе банкротом після завершення сезону. Вочевидь, що виплати по заборгованостях, які були у лучан, не здійснювались би. Нова юридична особа, ФК «Луцьк», мала перейняти усе майно свого «попередника». За інформацією джерел, УЄФА за певних умов могло б розгледіти у цьому певні протизаконні дії. Чи були б санкції? Швидше за все – так.

Але у нинішній ситуації, коли клубу видали ліцензію з грубим порушенням усіх правил, стандартів, регламентних та нормативно-правових норм, керуючись «доброю волею» ФФУ, усі, напевно, будуть прикриватись фразами: «Ми за збереження українського футболу, адже зараз такі важкі часи для країни і спорту №1. У нас вистачає областей, в яких немає професійного футболу. Навіщо нам позбавляти Волинь і місцевих вболівальників клубу, який виступає в УПЛ?».

Так, збереження футболу у області – плюс. Дитячо-юнацька школа у Луцьку буде і надалі функціонувати – це також великий плюс. Проте, ситуація така, що мінусів більше:

• Де гарантія того, що вже після першого кола команда не зніметься зі змагань через брак коштів?
• Де гарантія того, що гроші будуть виплачуватись? Я не кажу про заборгованості. Хоча б зарплата.

Відповідей на ці питання, напевно, немає ні в кого.

Найдивніше – у Регламентних та Дисциплінарних нормах ФФУ нічого не сказано про відповідальність осіб, які видають ліцензію та приймають документи у команди після закінчення відповідного терміну.

Та й взагалі, про які санкції до посадових осіб ФФУ ми кажемо? Вони ж білі і пухнасті.

Знаєте, у мене чомусь є така підозра, що якщо і у цьому чемпіонаті у клубів виникнуть фінансові проблеми, хтось оголосить себе банкротом і зніметься зі змагань в середині сезону, реакція УЄФА буде жорсткою. Якою? У ФФУ можуть забрати право на атестацію клубів, про що ходили нещодавно чутки. І тоді ми навряд чи назбираємо 12 команд. Буде добре, якщо половину збережемо.

ТВ-пул

20 січня 2016 року в офісі Прем’єр-Ліги відбулось друге засідання робочої групи щодо обговорення формату чемпіонату України сезону 2016/2017. Саме в цей день вперше була озвучена спільна пропозиція офіційних ТВ-трансляторів - 102 мільйони гривень або ж трохи більше, ніж 4 мільйони доларів. Цю суму «Футбол 1»/«Футбол 2» та «2+2» готові були інвестувати в український футбол. Звичайно, збільшуючи цю суму з року в рік. Пропорційно – 60 відсотків виділяють «Футболи», 40 – «2+2». Навіть була прописана схема розподілу коштів:

• Усі отримають рівну суму за участь в чемпіонаті;
• Згідно з рейтингом перегляду матчів команди;
• Згідно підсумкового місця у турнірній таблиці.

Саме єдиний телевізійний пул був одним з головних пунктів у передвиборчій програмі Володимира Генінсона, коли той балотувався на пост Президента УПЛ. З обіцянкою продавати український футбол, точніше право на його показ, за кордон.

«У нашому ж розумінні телевізійний пул - це єдиний контент, єдине розуміння трансляцій, повинен бути один матч туру в форматі HD. Після такого, як єдиний контент з'являється, можна почати монетизацію прав, можна залучати єдиних спонсорів, єдину маркетингову стратегію бренду Прем'єр-ліга», - Володимир Генінсон, президент УПЛ, в інтерв'ю Xsport

Однак, не так сталось як гадалось.

Вже з перших хвилин, з перших інтерв’ю, які представники клубів роздавали після виходу з кімнати перемовин, стало зрозуміло, що вони вкрай незадоволені цією сумою і вважають її замалою.

«Напевно, сьогодні це об'єктивна цифра, яка відповідає дійсності. Наш клуб вона не влаштовує, але ми повинні погодитися з реаліями, які нам пропонують. Інших пропозицій у нас немає», - Сергій Мохник, заступник генерального директора «Динамо» Київ, в інтерв'ю 1927.kiev.ua

«Ми розуміємо, що ситуація складна у всіх, і у телевізійників вона не краща. Сума, яку вони пропонують, а це 102 мільйони гривень – маленька. Зрозуміло, що для топ-клубів це також гроші, але вони не мають великого значення. А ось у клубів з нижньої частини турнірної таблиці, до яких відноситься і «Чорноморець», певна частина бюджету була прив’язана до вартості телетрансляцій. Чесно кажучи, сума нас не задовольняє і, напевно, ми будемо шукати якісь інші варіанти у перемовинах з телебаченням щодо її перегляду», - Федір Якимов, начальник юридичного відділу ФК «Чорноморець» Одеса, в інтерв'ю 1927.kiev.ua

Наразі вже можна чітко сказати, що ідея з єдиним ТВ-пулом – мертвонароджена. Його не буде.

«На даний момент немає розуміння, чи хочуть вони єдиний пул, між собою. Тепер вже не клуби, а саме телетранслятори. Тут не йде мова про телевізійний пул, тут йде мова про те, що телетранслятори не можуть між собою домовитись», - Володимир Генінсон, президент УПЛ, в інтерв'ю 1927.kiev.ua

Що буде натомість? Те ж саме, що й до цього. Телеканали будуть укладати контракти з клубами, вести з ними перемовини. Можливо, дехто «переїде», але основна маса клубів «залишиться» на тих каналах, де і в сезоні 2015/2016. У цьому сезоні, нагадаю, 6 клубів співпрацювали з «2+2» (в тому числі і «Металург» Запоріжжя), решта, а саме 8 команд – з телеканалами «Футбол 1»/«Футбол 2».

Що стосується продажу нашого чемпіонату на Захід. За словами президента УПЛ Володимира Генінсона, один з двох телетрансляторів не продає свої права в Європу.

Зараз можна багато чого говорити, але щось мені здається, що під пунктом «Різне», яке є у проекті порядку денного Загальних Зборів УПЛ, будуть обговорювати і ситуацію з трансляцією матчів нашого чемпіонату наступного сезону. Будуть робитись, можливо, останні кроки, аби цей «пул» був. Адже, як казав Великий Лобановський, «шанси є навіть тоді, коли їх немає».

Кількість учасників

29 квітня 2016 року те, про що багато місяців говорили, стало фактом – з наступного сезону в УПЛ буде 12 команд. Це рішення приймалось через багато різнопланових факторів. Починаючи з фінансової точки зору, закінчуючи мотиваційною та конкурентоспроможною стороною. Не секрет, що нинішній формат у 14 команд повністю вичерпав себе. Питання про 16 команд під час Робочої групи не розглядалось зі старту. До того ж, специфіка нашого чемпіонату підказує, що боротись за високі місця можуть далеко не усі. Українського «Лестера» можемо й не чекати.

Чемпіонат без особливої інтриги в середині та, особливо, внизу таблиці. З безліччю ігор, на які будуть зроблені ставки у букмекерських конторах різних країн та континентів, навряд чи зацікавить як наших телевізійників, так і західних, куди ми так хочемо продавати наш «продукт».

«Будь-яка телетрансляція коштує у середньому 10-15 тисяч доларів. Матчі, на яких присутні 200 глядачів, кажуть про їх інтерес із точки зору вболівальників. Це, у свою чергу, прямо пропорційно відображається на рейтингах показу. Якщо чемпіонат не стане цікавішим, телебачення не буде витрачати гроші на виробництво продукту, який не цікавий великій кількості глядачів», - Олександр Денисов, директор телеканалів «Футбол 1»/«Футбол 2», в інтерв'ю 1927.kiev.ua

Що цікаво, у кулуарах, разом з обговоренням видачі чи не видачі ліцензії луцькій «Волині», ходили розмови про можливе повернення до формату з 16 команд. За умови, що і «Говерла» з «Металістом» задекларують та почнуть потрохи вплачувати свої борги.

Наскільки мені відомо, то ПФЛ могла делегувати свої клуби і, навпаки, сприйняла б цю інформацію з натхненням.

До речі, одразу 5 клубів з числа команд-учасниць Першої Ліги пройшли атестаційний комітет ФФУ з успіхом: «Зірка» Кіровоград, «Дніпро» Черкаси, «Геліос» Харків, «Оболонь-Бровар» Київ та маріупольський «Іллічівець». Усі вони запевнили керівництво ФФУ у своїй готовності до виступу в Елітному дивізіоні.

Ще цікавою є позиція харків’ян. Точніше, їх небажання виходити до УПЛ через скрутну фінансову чи іншу ситуацію у клубі, який вони могли б замінити у Вищому дивізіоні. Лише виходячи зі спортивного принципу.

Проте, ці розмови ні до чого не призвели. Змінювати усі напрацювання на ділі ніхто не захотів. Тому - 12 команд з поділом на дві групи по 6 команд після першого етапу. Буде зіграно 192 матчі або ж 32 гри на команду.

Наступний сезон буде найменш представницьким з точки зору команд-учасниць. Але за інтригою, боротьбою, цікавістю – хочеться сподіватись, що його рівень зросте. Адже він наш, рідний, український футбол. І не дивлячись на усі незрозумілі ситуації та казуси, ми його цінуємо і хочемо бачити серед ТОП-чемпіонатів.

Олександр Ушаков