«Зоря» – команда симпатична, але не самодостатня. Володіючи дуже обмеженими фінансовими ресурсами, луганці іноді всупереч власному бажанню повинні розлучатися зі знаковими футболістами. Інший аспект – це орендозалежність від «Шахтаря». Мінус співпраці з «гірниками» в тому, що «старший брат» може висмикнути з рук Юрія Вернидуба матеріал саме тоді, коли тренер, знайшовши музи, самовичерпно налаштувався на процес ліплення фігури.
Восени «Зорі» вперше в історії належить стартувати в групі Ліги Європи, а проблем у луганців – хоч відбавляй. Юрій Вернидуб вже за старою (але недоброю) традицією перед стартом сезону недорахувався кількох футболістів, які підпадають під характеристику системовизначальних.
В'ячеслав Танковський прекрасно провів завершальний відрізок сезону, стрімко заробивши статус джокера луганської команди. Будь все на своїх місцях, Танковський розпочав би новий сезон гравцем стартової обойми «Зорі». Але обставини склалися по-іншому. В'ячеслав приглянувся новому наставникові «Шахтаря», отримавши шанс заявити про себе на рівні Ліги чемпіонів та боротьби за золоті нагороди національної першості. А на днях завершилася історія зі зміною команди Пилипом Будківським. Форвард, який два з половиною років відбігав за луганську команду, доріс у «Зорі» до статусу одного з найкращих бомбардирів чемпіонату України і гравця національної збірної, відбув у чергову оренду.
Коли ясності в питанні майбутнього Будківського ще не було, Пилип тверезо оцінював ситуацію: »Я веду перемовини з «Трабзонспором», але й «Зорю» розглядаю як варіант для продовження кар'єри. Те, що я не хочу повертатися в «Зорю» - це не так. Клуб зробив для мене все, щоб я ріс і розвивався, дав мені шанс, і саме з «Зорі» я потрапив до збірної України. Я хочу, щоб уболівальники розуміли, що без луганського клубу я б не став тим, ким є на даний момент. Я щасливий, що виступав за «Зорю», і з радістю повернувся би в команду. Але зараз ведуться переговори з «Трабзонспором». А там буде видно». «Трабзонспор» – команда пристойного рівня, а чемпіонат Туреччини точно привабливіший, аніж нинішня українська першість. Хлопець просто бажав піти на підвищення, і в цьому пориві Будківського вартувало підтримати.
Але на фініші вийшло все у відповідності до старої приказки: «говорили, балакали - сіли й заплакали». Будківський відправився не до «Трабзонспору», а до аутсайдера чемпіонату Росії «Анжи». Це наче замість літака сісти до підводного човна. Втім, родзинка в тому, що сам герой наче й не помітив «підміни»: «Я хотів зробити крок вперед, спробувати себе в новому чемпіонаті. «Анжи» - дійсно хороший клуб».
Ну що ж, Селезньов та Пилявський теж переходили до «хороших» клубів. Знайти себе там, де зазвичай губляться – завдання не з простих. Але ж Пилип у нас хлопець ризиковий, чи не так?
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
