- Я не зовсім розумію ажіотаж навколо Віті, – по-тренерськи (а Циганков-старший працює в школі «Динамо». – Авт.) почав Віталій. – Вся ця увага видається йому авансом, і він прекрасно розуміє: ці аванси ще потрібно буде відпрацьовувати. За великим рахунком, він нічого особливого ще не зробив. Перейшов в першу команду і почав в ній грати. Але в такій команді, як «Динамо», мало грати. З такою командою потрібно вигравати. А з трьох матчів, в яких він брав участь, «Динамо» виграло тільки останній. Мої батьківські почуття? З огляду на травми, які були у нього в останні два-три роки, я просто радий бачити його на полі. Що стосується професійних моментів, то він в надійних руках, в нього вірять і далі все залежить від нього. Бажання у нього зашкалює. Але треба буде докласти ще дуже багато зусиль, щоб бажання і майстерність вийшли на один рівень.
- Цікаво, коли Віктор вперше потрапив на стадіон?
- Точно не пригадаю. Але я постійно брав його з собою на тренування, і поки я тренувався на одному полі, він під наглядом адміністратора або когось із моїх друзів займався на сусідньому. Як то кажуть, він грав всюди, де можна, і тим більше там, де не можна.
- А разом тренувалися?
- Швидше бавилися. Я залишався з ним після тренувань – відпрацьовували техніку і удари.
- Уболівальники порівнюють Віктора з Олексієм Михайличенком – мовляв, знову в «Динамо» з'явився рудоволосий українець...
- Я був би щасливий, якби син у своєму житті домігся тих успіхів, яких домігся Олексій Михайличенко.
- Яке прізвисько було у нього в дитинстві?
- У нас у всіх одне прізвисько – Рудий. Я сина так і називаю – Рижик.
- Чим він займається, крім футболу?
- Свого часу ходив на плавання. Зараз же у нього достатньо часу між іграми і тренуваннями, щоб займатися освітою. Навчається в університеті фізвиховання, відвідує школу англійської мови, читає книги різного напрямку.
- Як воротар, даєте йому поради, на чому можна підловити кіпера?
- Звичайно. Використовувати їх чи ні, вирішувати йому. На полі рішення приймаються дуже швидко. Я б не сказав, що він забиває прямо вже так, як я йому підказував.
