— Ми звернули увагу і на теоретичних заняттях, і в тренуваннях внесли зміни, бо дійсно важливо, щоб на полі була команда. Я вважаю, що в нас зібрані хороші футболісти високого класу. Для того, щоб вони стали командою, потрібно щоб вони були одним цілим. Напевно, на це й робили акценти і я бачу, що вже є зміни. Надіюсь, що так триватиме і далі. Ніхто не знає, але для цього хлопці теж повинні розуміти, що це перший крок, щоб вийти з того стану, в якому ми були два-три тижні тому. Далі потрібно ще більше працювати.
Ми недавно порівнювали наш «пробіг», інтенсивність нашої гри в перших матчах і з останніми трьома матчами проти «Олімпіка», «Бешикташа» та «Зірки». Вона дуже виросла. До прикладу, ми порівнювали кількість прискорень. Гравець на будь-якій позиції повинен прискорюватись. І ми нараховували до 180-200 прискорень. Це дуже високі показники. Найголовніше, що вони збільшуються в другому таймі. Тобто, команда навіть виграючи 1:0 йде вперед і намагається забити м'яч. Так, є помилки. Ми не роботи. Намагаємось все робити і звертаємо увагу хлопців на їхні помилки. В останніх матчах помітно, що інтенсивність гри збільшується.
Я відчуваю по настрою команди ставлення з боку вболівальників та преси. Наприклад, команда виграла два чемпіонства підряд, раптом після двох програних матчів розпочалась критика з боку вболівальників (ми з ними зустрічалися і обговорювали це питання) і журналістів. Мовляв: «Динамо» вже не те. І я відчуваю цей настрій в хлопців, коли ми збираємося разом. Звісно, в першу чергу, моє завдання і тренерського штабу - це підтримати їх, щоб вони не думали про той негатив, який є. Я впевнений, що ті хлопці, які зараз є в команді — вміють грати в футбол. Вони роблять багато на благо команди, але в певні моменти їх потрібно підтримати і тренерському штабу, і журналістам.
Звісно, я переживаю. Впевнений, хлопці теж. Ввечері після гри є час побути в сім'ї, заспокоїтися, а зранку в мене завжди таке було. Я приїжджаю на роботу і з моїми помічниками (в основному з Вісенте) намагаюся розібратися в грі, в питаннях, які були в минулому матчі, як рухатися далі, які зміни вносити в тренувальний план, і в процесі повністю заглиблюєшся в роботу і хвилювання відступає. Звісно, після невдалої гри на наступному матчі ти хвилюєшся і сподіваєшся, що ти допоміг хлопцям вийти з цього стану і думаєш, чи все зміг зробити, щоб допомогти.
В роботі тренера я даю собі звіт, що це не вічне. Нікому не відміряний якийсь термін. Все вирішує президент. Головне - це чесно робити свою роботу і віддавав свою душу, а що буде далі - одному богу відомо.
Не завжди ті футболісти, які з нами тренуються, потрапляють в головну команду. Єдиний критерій - це гра і тренування. Є цифри і статистика. Все має бути наглядно, а не просто: «От, я бачу ти не так щось зробив». Ми знімаємо на відео кожне тренування. Хлопці все можуть переглянути і їм можна пояснити, що не так, можна зробити повний розбір усіх моментів, якщо у футболістів виникає питання: «Чому?». Ми можемо їм пояснити і розповісти. Я сподіваюсь, що хлопці це розуміють. Єдиний шлях повернутися назад, це працювати ще більше і показувати тренеру, що ти хочеш грати в цій команді.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
