Сергій Ребров: «За два роки роботи в «Динамо», тільки зараз я бачу по хлопцях, що вони починають розуміти все, що повинні робити на полі»

Динамо Київ 10 Жовтня, 00:12 758
Сергій Ребров: «За два роки роботи в «Динамо», тільки зараз я бачу по хлопцях, що вони починають розуміти все, що повинні робити на полі» | 19-27
Головний тренер київського «Динамо» розповів «Профутболу» про що згадував з Алексом Фергюсоном, про трансфер Александара Драговича, кадрову політику «Динамо» та потенціал команди.

— Ви їздили на зустріч елітних тренерів. Це завжди цікава подія. Про що йшла розмова?

— В основному, ми спілкувалися між собою. Було багато питань. Особисто мені було цікаво поговорити з найкращими тренерами Європи. З Арсеном Венгером згадували, як я міг перейти в «Арсенал». Звісно, багато спілкувався з Алексом Фергюсоном. Це людина мені дуже цікава. Цікаво, як він планомірно вводив молодих гравців у склад, причому, групами.

— А ви на кого рівняєтесь із топових тренерів?

— Мені дуже подобається манера гри «Атлетіко» Мадрид. Я спілкувався багато з Юргеном Клоппом, коли він ще праював у «Боруссії» і зараз, колі він тренує «Ліверпуль». Я думаю, що футбол розвиватиметься в плані збільшення швидкостей, їх буде більше, інтенсивність гри зростатиме.

— Александар Драгович - це велика втрата для «Динамо»...

— Приведу один приклад. Коли Алекс не прибув на збори, я йому зателефонував і він сказав, що веде переговори з «Байєром» і, швидше за все, він піде і вже відлітає на Маямі. Я його попросив, щоб він приїхав на збори і потренувався, бо він важливий для команди перед Лігою чемпіонів. Важливо, щоб гравці бачили, що він - професіонал працює разом з ними. І він сказав: «Тренер, завтра я приїду». Це дійсно той гравець, на якого можна покластися.

— Якщо гравець пригнічений і не готовий працювати. Футболіст без правильної психології навіть на половину не може показати на полі те, що вміє?

— Є футболісти, які втарчають мотивацію. В будь-якій хорошій команді, яка ставить перед собою високі цілі, футболісти повинні приходити і йти, поновлюватись. Три чотири позиції - гравці, в яких тренерський склад помічає втрачену мотивацію потрібно відпускати і на їх місце купувати нових гравців. які своєю мотивацією можуть заряджати команду. Звісно, важко працювати, коли ти два-три сезони залишаєшся з одними і тими ж футболістами. У наші ситуації від цього нікуди не дінешся.

— Ви вірите, що вони візьмуться за голову і президент не захоче їх відпускати? Чому вони досі в команді?

— По-перше, вони мають контракт, були куплені за серйозні гроші. Якщо гравець став невмотивованим, ми не можемо його віддати безкоштовно.

— Рауль перед відходом з «Динамо» говорив, що йому не подобається, я тренується Гармаш...

— Ставлення Гармаша до гри мені зараз подобається. Я сам сказав, що засмучений його невикликом в збірну, бо своєю працею він на це заслужив.

— Ви спілкуєтесь з Раулем зараз?

— Звісно. ВІн часто телефонує, питає про гравців та тренування. Я теж йому часто телефоную. В нас нормальні стосунки. Ми проробили два з половиною роки і нехай були якісь розбіжності, але ми разом робили одну справу. Я з жалем з ним розходився, але він вибрав свій шлях і зараз, надіюсь, допоможе збірній.



— Коли ви зрозуміли, що підсилення не буде, чи були думки піти з команди?

— У мене були розмови з президентом і він сказав, що дає повний карт-бланш на введення молодих хлопців у склад. Я це робив і раніше і я такий же амбіційний, як наш президент і одразу сказав, що якщо щось йтиме не так, то я сам не зможу далі працювати. Я на 100% впевнений, що «Динамо» потрібне підсилення, але наступили такі часи, що президент не може запросити тих гравців, які можуть підсилити клуб. Мабуть, ми не можемо постійно брати вільних агентів. Проте, ті зарплати, які просять футболісти щоб перейти в «Динамо» - це не нормально. Коли зарплата у гравців першої команди буде досягати великої різниці, буде важче будувати саму команду. Але зараз я бачу потенціал цієї команди, намагаюсь вводити молодих гравців і надіюсь, що вони незабаром поповнять основний склад «Динамо».

— Шаран в «Олександрії» в цьому сезоні використав 23 футболіста. Вони зіграли три або більше матчів. У нього дуже велика обойма. У «Шахтаря» велика обойма. Є клуби, де серйозна внутрішня конкуренція і вона змушує футболістів працювати. В «Динамо» вона достатня?

— Звісно, є позиції, де вона не достатня. Я це бачу. Ми їх обговорювали з президентом. Якщо буде можливість, ми підсилимося зимою і будемо створювати конкуренцію.

— Коли ви прийшли в Динамо, то вибрали схему гри в центрі поля, назвемо його «стиль Кройфа». У чому переваги такого стилю, чому саме він?

— Коли ми спілкувались з Раулем, то дійшли до висновку, що цей стиль є найбільш оптимальним на той момент, за підбором футболістів, які у нас були. Кажуть, у тренерів є по три-чотири моделі гри, а у Реброва тільки одна. За ці два роки я бачу по хлопцям, що тільки зараз вони починають розуміти все, що повинні робити на полі. Інколи є модель гри з двома нападниками, я її використовую тоді, коли є необхідність.

— У минулому сезоні на цій позиції у вас було по два гравці: Буяльський-Сидорчук, зараз Гармаш і Сидорчук. Вони багато рухаються, але не є тими, хто може контролювати м'яч, коли потрібно придумати щось нестандартне з – м'ячем з'являються проблеми.

— Я бачу рівень їхньої робити в тренуваннях і вони намагаються чомусь навчитися, розуміти ті вимоги, які є. Звісно, жоден тренер не може бути задоволеним на 100%. Я задоволений роботою хлопців...

—... але цього мало

— А ви хочете сказати, що в «Атлетико Мадрид» топ-футболісти, які можуть все робити? Ні, але вони працюють, як команда, як у нападі, так і в обороні. Вони можуть забити один м'яч, виграти 1:0, але вони будуть оборонятися всією командою. Цього мало, але ми не «Реал Мадрид», ми не «Барселона», в якій потрібно забивати за матч по 5-6 м'ячів. Якби у мене була можливість купувати футболістів за 15-20 мільйонів, технічних, ми б намагались створювати команду з цих гравців. але зараз у мене є мої гравці, я задоволений тим, як хлопці працюють, до чого вони прагнуть і чого вони досягають.