Роман Сиволап
Динамівська криза поглиблюється. Чергова втрата очок в чемпіонаті України робить все більш хитким становище головного тренера киян Сергія Реброва.
Втрачений час. Хоча ще кілька місяців тому здавалося, що наставник «Динамо» має безмежний кредит довіри від уболівальників та керівництва клубу. Завдяки Сергію Реброву та Раулю Ріанчо киянам вдалося нарешті визначити ігрову систему, яка дозволяла бути конкурентоздатною не тільки в внутрішній першості, але й на лігочемпіонівському рівні. Основні принципи гри стали застосовуватися в командах усіх вікових груп. Динамівці почали вигравати боротьбу за найбільш талановитих юних українських гравців у головного конкурента «Шахтаря».
У прихильників клубу затеплилася надія, що завдяки спортивній складовій клуб зуміє без великих втрат подолати тяжкі економічні часи та наблизиться до моделі самоокупності.
Звісно вже минулого сезону було помітно, що прогрес у грі динамівців уповільнився, а в грі деяких гравців стали помітні риси деградації. Хоча все це не виглядало катастрофічним, якщо були б застосовані вчасні управлінські рішення.
Нажаль керівництвом клубу не тільки не були впроваджені заходи направлені на розвиток команди, але й зроблені кроки в іншому напрямку. Президенту клубу Ігорю Суркісу не вдалося знайти спільну мову з асистентом Реброва Раулем Ріанчо, який був головним ідеологом впровадження нової системи гри. В результаті іспанець покинув клуб. Команда не отримала якісного кадрового підсилення в міжсезоння. Лідеру команди Андрію Ярмоленко не вдалося влаштувати трансфер до Євро-2016, а після провального виступу збірної України інтерес провідних клубів і вартість трансферу вінгера значно зменшилися. В результаті необдуманих кадрових рішень «Динамо» по суті залишилося лише з одним форвардом, що хоча-б якось відповідав вимогам сучасного футболу.
Обмеженість у наявних виконавцях призвела до того, що Сергій Ребров не може знайти заміну одному - двом виконавцям, які пропускали ігри через травми або дискваліфікації. Наприклад, рівноцінно замінити Дениса Гармаша просто ніким.
У той же час, навіть у наближеному до оптимального складі кияни дуже рідко виглядали переконливими. Як завжди в таких випадках для багатьох уболівальників винуватцем такого становища став головний тренер. Але вважаю найбільш радикальним прихильникам кадрового підходу для вирішення всіх проблем необхідно трохи охолонути.
Зміна головного тренера найбільш легкий, але абсолютно не гарантуючий позитивного результату крок. Навпаки на мій погляд, звільнення Сергія Реброва призведе до чергового хаосу в «Динамо» та загибелі тих нових паростків впроваджених тренерським штабом протягом останніх трьох років, які здатні забезпечити розвиток клубу в майбутньому.
Про ці досягнення варто поговорити окремо.
Тактична схема 4-1-4-1. Впровадивши дану схему в «Динамо» Сергій Ребров та Рауль Ріанчо не відкрили Америку. Дана схема є модерною трансформацією класичної схеми тотального футболу 4-3-3. Справді, кадровий склад не дозволяє в повній мірі використовувати переваги даної схеми в матчах з грандами в Лізі чемпіонів, але дана схема є більш перспективнішою ніж хаотичні інтерпретації 4-2-3-1 попередників Реброва.
Для дитячого та юнацького футболу дана схема є більш сприяючою розвитку юнаків, яка змушує тренерів шукати талановитих креативних гравців та вчити їх мислити та творити на полі. Саме при такій схемі є більше шансів стати високоякісними гравцями у таких нестандартних футболістів, як Денис Янаков, Микола Шапаренко, Сергій Булеца, Богдан Лєднєв, Назарій Русин. Думаю всім зрозуміло, що в сучасному футболі на найвищому рівні лише спираючись на атлетизм та тактичну дисципліну успіхів не досягти. Потрібна технічна підготовка та вміння дивувати суперників.
Контроль м’яча. Так вже повелося, що головною рисою українського футболу є не бажання ризикувати та спрощувати гру. Більшість українських тренерів вимагають у ризикованих ситуаціях грати просто на винос замість намагань зберегти м’яч та розпочати власну атаку. І хоча в останні роки завдяки іноземним фахівцям і гравцям вдалося трохи змінити відношення до контролю м’яча, але вади простоти залишаються характерними для українських команд всіх рівнів.
«Динамо» часів Реброва зробило величезний крок у напрямку вміння грати з м’ячем. А прихильникам гри орієнтованої на довгі передачі та швидкі контратаки, яка чомусь вважається традиційно динамівською, варто згадати про здобутки команди під керівництвом Олега Блохіна.
Тенденції сучасного футболу показують, що команди, які не здатні виборювати та утримувати м’яч значних здобутків не досягнуть.
Робота з юними футболістами. Багато років у «Динамо» головна команда працювала окремо від молодіжних та юнацьких команд. Засилля посередніх легіонерів не дозволяло проявити себе талановитим юним футболістам. Команди сповідували відмінні від головної команди концепції гри.
При Сергії Реброві ситуація змінилася. Тренерський штаб головної команди став слідкувати за кожним гравцем молодіжних та юнацьких динамівських команд. Всі команди почали працювати за єдиною системою. І хоча не можна сказати, що основний склад отримав велику кількість футболістів підготовлених у резервній командах. Але виступи киян в Юнацькій лізі УЄФА дозволяють сподіватися, що в майбутньому таких гравців буде достатньо.
Взагалі робота Сергія Реброва заслуговує на схвальні відгуки, враховуючи те, що від попередника йому дісталася розбалансована команда із небажаючими залишатися в Україні легіонерами та скромними можливостями для підсилення складу.
Різниця між доходами від продажу та витратами на придбання футболістів «Динамо» в останні 5 сезонів
Що робити далі? Вважаю, що Сергій Ребров заслуговує на шанс спробувати виправити ситуацію. При цьому необхідно, щоб наставник «Динамо» отримав дієву підтримку з боку президента клубу.
Статистика тренерів «Динамо» в Лізі чемпіонів
Думаю, що виражатися вона повинна в наступних кроках. По-перше, з Сергієм Ребровим необхідно продовжити контракт, які завершується влітку наступного року. По-друге, команда потребує кадрового підсилення в зимове трансферне вікно. Необхідно знайти резерви для придбання кількох справді вправних виконавців. Особливо команда потребує підсилення на позиції форварда та центрального півзахисника. Епоха вільних агентів повинна прийти до завершення.
Сам Сергій Ребров повинен менше звертати уваги на критику та зосередитися на виправленні психологічного клімату в колективі та технологічній складовій роботи.
Досвід роботи Жозе Моурінью в «Манчестер Юнайтед» показує, що невдалі смуги бувають навіть у самих титулованих тренерів світу, які мають змогу підсилювати свої команди гравцями калібру Поля Погби та Златана Ібрагімовича.
Зробити правильний вибір. Навесні 2014 року Ігор Суркіс повірив у Сергія Реброву, який на той момент взагалі не мав досвіду самостійної роботи. Думаю, що буде логічним, якщо і зараз Ігор Михайлович зуміє зробити правильний вибір. Тим більше аргументів на користь Сергія Станіславовича стало значно більше – два чемпіонства, два кубки України та перший після часів Лобановського вихід у плей-офф Ліги чемпіонів.
Хоча втрачений час не повернути. Навіть, якщо Сергій Ребров залишиться і йому вдасться стабілізувати ситуацію в команді значного прогресу в розвитку клубу без зміни принципів та структури управління не досягти.
На сьогодні в «Динамо» є два шляхи розвитку – інноваційний та хаотично-інтуїтивний. При інноваційному розвитку змінюється менеджмент та розробляється стратегія розвитку клубу, головною метою якої є досягнення самоокупності із збереженням конкурентоздатності. При хаотично-інтуїтивному, такому як зараз, повторення долі «Дніпра» не уникнути.
Часу для впровадження інноваційного шляху вже майже не залишилося. В іншому випадку в найближчий час про Ліги чемпіонів ми будемо тільки мріяти.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
