Герой футбольного дня. Сергій Ребров

Динамо Київ 24 Жовтня, 10:17 618
Герой футбольного дня. Сергій Ребров
Про роботу Сергія Реброва на посаді головного тренера «Динамо».

Вкотре і вкотре доводиться повертатися до однієї й тієї ж теми – ким вважати Сергія Реброва в тій ситуація, яка зараз сформувалася навколо нього і його команди? Винуватець чи жертва? Рушійна сила проблем чи заручник ситуації?

Говорячи про політику, люди з нейтральними поглядами слушно відзначають цікавий момент. Мовляв, не всі до політики приходять брудними, заплямованими – є когорта чесних, справедливих діячів. Однак сама система політики настільки зіпсована, що когорти чесних для неї замало. Система поглинає тих, хто подає ознаки готовності йти проти неї, наче удав – кролика. Ось так і в футболі у випадку з київським «Динамо». Ребров прийшов до команди, маючи свіжі погляди, ідеї, благородні наміри і чисті переживання. Але піти проти системи не схотів (підкреслюємо, «не схотів», а не «не зумів»), тому й опинився в її пащі.

Суркис и Ребров

На вчорашній післяматчевій прес-конференції Сергій Станіславович сказав: »Я впевнений, що кожен хоче грати, але потрібно з таким же настроєм проводити кожне тренування. Якщо вони не хочуть робити цього, то потрібно з ними прощатися. Або прощатися з тренером. Тут два шляхи: або залишаємо всіх гравців та беремо нового тренера, або розстаємося з футболістами, які втратили мотивацію, які не хочуть прогресувати кожного дня й із яких дуже важко щось зліпити». Очевидно, наставник говорить про те ж, що раніше президентові клубу висловлював помічник головного тренера Рауль Ріанчо. Тобто, що дійсно в команді є «зона комфорту», перебування в якій не дозволяє футболістам розвиватися, а отже гальмує й розвиток всієї команди. Тобто, з цієї точки зору Ребров – дійсно заручник ситуації.

Проте, на відміну від політиків, головний тренер «Динамо» мав шанси систему зламати. Сергій Станіславович знав про ті речі, про які Суркісові говорив Ріанчо, раніше. Ще коли трансферне вікно було відчиненим. І тренер міг висловити президентові «побажання в ультимативній формі». Мовляв, або я, або «чистюлі із зони комфорту». Замість цього тепер, коли «Динамо» з кожним матчем занурюється до трясини, ми чуємо: »Ви розумієте, що зараз немає трансферного вікна, ми не можемо дозаявляти інших футболістів. Зараз ми працюємо з тими, хто є. Звичайно, потрібно було це робити влітку, але цього не сталося».

Сергей Ребров

Питання – чому цього не сталося, якщо тренер знав про це раніше? Тобто, виходить, головним для Реброва було зберегти своє місце і заради того, щоб не піти слідом за Раулем Ріанчо, тренер прийняв правила гри, які апріорі не дозволяли йому виграти?

Ну тоді, вибачайте, ніяка не жертва. Тоді - жнець, який мусить збирати те, що й посіяв.