Олександр Головко: «Реброву хочу щиро побажати удачі, адже можна так і з глузду з'їхати»

Динамо Київ 3 Листопада, 12:04 920
Олександр Головко: «Реброву хочу щиро побажати удачі, адже можна так і з глузду з'їхати»
Колишній захисник «Динамо» проаналізував ключові моменти гри киян після матчу з «Бенфікою» (1:0).

«Динамо» хотіло забити. І воно заслужило свій пенальті. Був момент у Бєсєдіна після флангової передачі, інші можливості. Але весь час трохи не вистачало. Це, напевно, і є сьогоднішнє «Динамо» в Лізі чемпіонів: там не встигли - гол, там не встигли - знову гол. Могла бути друга жовта у Гонсалеса, і все б закінчилося в першому таймі на 30-й хвилині. Багато про що можна говорити, коли немає результату. Якщо ви пропускаєте по одному, тоді потрібно більше забивати. А в групі атаки, крім досить гострого Циганкова і Гонсалеса (пару моментів), командні дії не дуже проглядалися. Притому, що Сидорчук не одну таку передачу зробив, як у моменті з пенальті. Інша справа, що дуже грамотно виходила португальська лінія оборони. Але це, знову ж таки, питання до організації гри в нашій атаці, тому що це розкривається вриванням з глибини або певними маневрами центрального нападника, який перед відкриванням повинен робити «дугу».

Проблема Артема Бєсєдіна в ньому самому. Варто було йому в Харкові спробувати Прем'єр-лігу, і у нього почалися такі речі, мовляв я футболіст, і мене ніхто не бере. Ця проблема вже відбилася на збірній команді. У мене з ним була дуже жорстка розмова після гри з Македонією в травні цього року. І дуже цікава. Знаю, що і у Реброва з ним теж була розмова. Ось так в тандемі ми як би працюємо на його благо.

Ми зідзвонювалися, говорили про те, які тут, скажімо так, прапорці треба ставити. Артем - гравець, що володіє талантом, але його в 20 років можна розгубити дуже швидко. На сьогоднішній день, я так розумію, ми достукалися, наші дії справили на нього вплив. На скільки - це ми подивимося. І дивитися ми будемо, напевно, навесні, коли у нас будуть збори, наскільки він зможе грати на позиції центрального нападника в схемі Реброва. Чи зможе він проробляти роботу, яку робив Кравець. Без м'яча, рухаючись між центральними захисниками і перекриваючи зони. Наскільки у нього вистачить функцій, це питання, звичайно, до нього.

Що стосується Рудька... Не так добре з ним знайомий, але пам'ятаю, що він був у мене в збірній футболістів 92-го року народження на одному з зборів. Давно це було, десь 2008 або 2009 рік. Можу сказати, що на той момент його професійного зростання він не був готовий до того, щоб бути в збірній. В тому числі, через такі от помилок. Але всі ростуть, всі змінюються. Вважаю, що Рудько абсолютно заслужено зараз грає в воротах «Динамо». А те, що він допускає ось такі помилки, то нехай це буде його фішкою - головне, щоб не було голу.

Реброву я хочу щиро побажати удачі, адже можна так і з глузду з'їхати, чесно. Вчора йому журналіст задав просто «вбивче» питання щодо залежності команди від Ярмоленка. Ось що робити тренеру, коли тебе про таке запитують? Зачекайте, але ж крім Ярмоленка ще є тридцять чоловік в команді. Так, у Андрія є лідерські якості, він виділяється на футбольному полі, знає, як реалізовувати моменти. Скажу відверто, краще самого футболіста ніхто не знає, що робити в тому чи іншому епізоді на полі - ні тренер, ні президент. Ось вони виходять на поле, у них є 90 хвилин для того, щоб продемонструвати свої знання та вміння. Навіть за часів Лобановського, коли ми грали, ми знали, як краще вчинити в конкретному випадку. Але для того, щоб знайти таких людей, була пророблена божевільна робота тренерським штабом. Лобановський умів розставляти людей на потрібні місця на футбольному полі. Були моменти, коли він навіть не розповідав, як бити по м'ячу або кому куди бігти. Він створював таку атмосферу, в якій кращі могли себе проявити. Простіше кажучи, потрібно зібрати цих кращих і не заважати їм.

Ще нюанс, що рівень нинішніх футболістів - інший. Зараз з'явилися іноземці та ставлення до них інше. Їхнє ставлення до роботи - інше. Абсолютно все - інше. Я ні в якому разі не беруся комусь щось розповідати, адже я ніколи не працював з іноземцями. У збірній все влаштовано по-іншому. Як тільки приходить одна вікова група і думає, що вони щось можуть, у нас разу ж починаються проблеми. Ти з ними розмовляєш, погоджується, але грати ми повинні в той футбол, який приносить результат. Український футбол - це колосальна самовіддача, менше розмов і більше діла. Тоді, можливо, з цієї «каші» у нас вийти щось смачне. Я навів приклад збірної, оскільки багато хто тут в клубі теж збірники. Все досить просто - хтось краще когось. Зараз «Бенфіка» краще київського «Динамо» в Лізі чемпіонів. Чемпіонат - це зовсім інша річ.

Ми прийшли до того, про що намагалися несміливо говорити: який же нинішній рівень гравців. Рівень нормальний, середньоєвропейський. Таких команд, як «Динамо», зараз багато в Лізі чемпіонів. Хтось може зіграти краще, хтось гірше. Питання в тому: хто може зіграти краще в атаці? «Динамо» програє 0:1, 1:2. Тобто, «Динамо» пропускає більше, ніж забиває. Потрібно, щоб моменти створював не один Ярмоленко. Тоді ми зможемо говорити про те, що команда може виступати краще.

«Динамо» - не безнадійне. Команда грає в футбол нормального європейського рівня. Інша справа, що в атаці команди виглядає не дуже яскраво. В обороні - з великими проблемами в плані флангових захисників. Бачили, як зіграв Антунеш, як не дуже надійно зіграв Макаренко, але знову ж, проти яких команд? Звичайно, якби вони грали проти команд чемпіонату України чотирирічної давності, то це зовсім інша розмова. Тоді суперники були дійсно рівня Ліги чемпіонів. Була конкуренція, потрібно було дійсно орати. Будемо об'єктивні - київське «Динамо» в Лізі чемпіонів - це втілення всіх тих проблем, які зараз є в нашому суспільстві. Як би це банально і пишномовно звучало. Нинішній футбол - не того рівня, щоб виходити з групи. Згоден, це прикро. Але, потрібно розуміти, що кілька років тому у нас був інший чемпіонат. Хочемо ми цього чи ні, але це - факт», - цитує Головка Dynamo.kiev.ua.