Вихованець «Шахтаря»
Сергій Ребров народився у Донецькій області у Горлівці і почав займатися футболом у рідному місті. У футбольну секцію хлопця привела його мати, яка працювала у Будинку піонерів вчителем бальних танців, аби син був під наглядом. У дитинстві Ребров також певний час займався у гуртку матері, грав у баскетбол, волейбол та гандбол, але врешті зупинився саме на футболі.
Юнак швидко прогресував і у 15 років опинився у донецькому «Шахтарі». Тодішній тренер Валерій Яремченко розгледів талант Реброва і вже у 17-річному віці довірив йому місце у основному складі команди, яка грала у чемпіонаті СРСР. Форварду навіть вдалося там відзначитися двома голами.
Наступний сезон «Шахтар» вже розпочинав у першому у історії чемпіонаті України і відзначився 10 голами та посів третє місце у суперечці кращих бомбардирів турніру.
Такий футболіст не міг залишитися поза увагою найсильнішого на той час українського клубу – «Динамо» - і отримав запрошення з Києва, де і продовжив кар’єру. На той час протистояння динамівців та «гірників» не мало такого принципового характеру, як зараз, і подібні трансфери нікого не дивували.
Ребров, попри свій юний вік, одразу отримав місце у складі і вже на початку своїх виступів у «Динамо» провів кілька матчів, які назавжди запам’яталися вболівальникам. Так у 1993 році у 1/16 фіналу Ліги чемпіонів «Динамо», яке тоді очолював майбутній тренер збірної України Михайло Фоменко, зіштовхнулося з іспанською «Барселоною». Кияни створили вдома сенсацію та перемогли потужних каталонців з рахунком 3:1. У матчі-відповіді Ребров забив у ворота «Барси» гол, проте перевагу українці не втримали і поступившись 1:4 вибули з турніру.
Наступного сезону Сергій Ребров став героєм легендарного матчу групового раунду Ліги чемпіонів проти московського «Спартака». У неймовірному за сюжетом матчі кияни поступалися з рахунком 0:2, проте на останніх хвилинах матчу змогли вирвати перемогу 3:2. Переможний гол забив саме Ребров.
Лідер «Динамо»
Попри поодинокі успіхи, загалом гра «Динамо» його прихильників у ті роки не радувала. У чемпіонаті України команда беззаперечно домінувала, проте у єврокубках зазнавала однієї невдачі за іншою.
Все змінилося лише після повернення до клубу Валерія Лобановського, який знову вивів киян на найвищий рівень. За словами Реброва авторитет славетного тренера серед гравців був беззаперечним.
«Я добре пам'ятаю момент, коли Лобановський приїхав з Кувейту і прийшов в команду. Ми в усі очі на нього дивилися - ще б пак, ця людина стільки для «Динамо» зробила. На перших зборах ми бігали, як не знаю хто, більше ніколи в житті такої роботи я не проводив», - пригадує Ребров.
Під керівництвом Лобановського «Динамо» у 1997 році вийшло у чвертьфінал Ліги чемпіонів, на груповому раунді помстившись «Барселоні» за стару образу. Каталонський суперклуб був просто знищений – кияни двічі розтрощили каталонців – 3:0 та 4:0. Наступного сезону «Динамо» взагалі дійшло до півфіналу Ліги чемпіонів. Пара форвардів Сергій Ребров – Андрій Шевченко у той час вважалася чи не найсильнішою у Європі, тож не дивно, що за гравцями полювали найсильніші команди континенту.
Цікаво що динамівські вболівальники наприкінці 1990-х захоплювалися Ребровим навіть більше, ніж Шевою. Нападника поважали за його неймовірні бійцівські якості, які він виявляв попри не найвидатніші габарити – зріст футболіста лише 173 см.
Легіонер-невдаха
Проте Шевченко уже у 1999 році перейшов до «Мілану», а Ребров ще на сезон залишився у «Динамо». Італійський клуб попервах цікавився і Сергієм і хотів отримати двох форвардів разом, але до конкретної пропозиції киянам справа не дійшла, та й керівництво столичного клубу відпускало футболістів неохоче.
Черга Сергія Реброва настала у 2000 році. Його за 18 млн євро купив англійський «Тоттенхем». Дебютний сезон виявився для форварда досить вдалим і він забив за лондонську команду 9 голів. Проте вже за рік було звільнено тренера, який запрошував українця – Джорджа Грема, якого замінив Глен Ходдл. Цей фахівець привів у команду нових гравців і Реброву довіряв набагато менше. Як наслідок - нападник забив у своєму другом англійському сезоні лише один гол.
«Усі думали, що, якщо мене купили за 18 мільйонів, я вийду і з першої гри почну забивати по три голи, розраховували отримати форварда, який стане забивати більше 20 м'ячів щосезону. На жаль, я гравець трошки іншого плану і, можливо, їх очікування не виправдав», - каже Ребров.
Врешті форвард опинився у оренді у турецькому «Фенербахче». Але й там справи у гравця, якого використовували на незвичній позиції у півзахисті, не склалися. Від українця знову чекали зливи голів, але він за два роки відзначився лише чотири рази. Щоправда, зі стамбульським клубом Реброву таки вдалося стати чемпіоном Туреччини.
Потім у Сергія Реброва був ще один сезону у англійському «Вест Хемі», а сам форвард пригадує, що його партнери по команді щиро дивувалися, що у такому посередньому клубі робить гравець, який наводив жах на усіх європейських захисників у Лізі чемпіонів.
Повернення додому
Було очевидно, що кар’єра Сергія Реброва зайшла у глухий кут і потрібно щось міняти. І футболіст наважився на рішучий крок та у 2005 році на правах вільного агента повернувся до «Динамо». У київському клубі Реброва також використовували у півзахисті, але це не завадило йому знову вийти на високий рівень. Він став справжнім лідером та капітаном команди.
Новий злет допоміг гравцеві повернутися і до збірної України, яка саме пробилася у 2006 році на свій перший у історії чемпіонат світу. Поїхав на мундіаль до Німеччини і Сергій Ребров. Він відзначився голом на груповому раунді проти Саудівської Аравії, а також забив один з після матчевих пенальті у 1/8 фіналу з Швейцарією та допоміг нашій національній команді досягти свого найбільшого успіху у історії.
Цікаво, що Ребров дебютував у збірній України ще у 17 років, зігравши у 1992 році одному з перших матчів національної команди проти США. Загалом він забив за Україну 15 м'ячів – це третій результат серед кращих бомбардирів нашої збірної.
Проте після яскравого повернення до «Динамо» справи Реброва у команді пішли не так добре. Київський клуб поринув у кризу та виглядав у єврокубках безпорадно, одним за одним змінювалися тренери, а фани були невдоволені грою команди.
Останньою краплею для Реброва стали образливі вигуки, які пролунали на його адресу з трибун після чергового невдалого матчу «Динамо», які почув його син, що перебував на грі.
«Я не міг дивитися, як мій син, який прийшов подивитися футбол на трибуни, після гри плакав. Не хочу, щоб подібне продовжувалося далі», - ображався Ребров, який вирішив залишити «Динамо».
У 2008 році він став гравцем казанського «Рубіну», разом з яким виграв чемпіонат Росії. Але після одного вдалого сезону Ребров втратив місце у основному складі і вирішив повернутися додому де на нього розраховував київський «Арсенал». Втім, через непевну фінансову ситуацію в цьому клубі Сергій так і не перейшов до нього і в 2009 році вирішив завершити кар’єру.
Тренер-переможець
Одразу ж після цього надійшло запрошення до «Динамо», де Ребров спочатку працював асистентом тренера дублюючого складу, а в 2012 році став помічником Олега Блохіна. Під керівництвом володаря «Золотого м’яча» київський клуб пережив один з найневдаліших періодів у чемпіонаті України і вперше у історії залишився у 2014 році без нагород. Той сезон динамівці вже догравали під керівництвом Сергія Реброва, який став виконувачем обов’язків головного тренера після відставки Блохіна.
Президент «Динамо» Ігор Суркіс поставив перед Ребровим умову – якщо він виграє Кубок України, то стане повноправним головним тренером команд. Фахівець її виконав і після перемоги у фіналі над «Шахтарем» отримав посаду.
Наступні два сезони стали періодом відродження «Динамо». Сергій Ребров докорінно змінив тактику команди, зробивши ставку на контроль м’яча та ввів до складу чимало молодих українських футболістів, які не користувалися довірою попередніх тренерів. Кияни після тривалої перерви повернули собі чемпіонство в Україні та двічі поспіль здобули золоті медалі. А минулого сезону вперше з 1999 року вийшли до плей-офф Ліги чемпіонів.
Але після злету восени 2016 року у «Динамо» настав спад. Команда невдало грає на груповому раунді ЛЧ, а у чемпіонаті України відпустила у відрив на 8 очок «Шахтар». Однією з головних причин невдач стала відсутність адекватного підсилення. Через трансферну політику клубу влітку звільнився асистент Реброва – іспанець Рауль Ріанчо, якому приписували ледь не більший, ніж у головного тренера, внесок у останні успіхи клубу.
Ребров залишився і зараз змушений доводити критикам, що він самостійна фігура. Тренер вимушений кидати у бій необстріляну молодь, але поступово доводить, що обраний ним курс вірний. Нещодавні дебютанти «Динамо» – Віктор Циганков і Артем Бесєдін вже грають у збірній України.
Ворог «ДНР»
Сергій Ребров завжди був патріотом своєї країни. Під час Помаранчевої революції у 2004 році він вийшов на один з матчів «Вест Хема» з помаранчевою стрічкою на руці, які тоді в Україні носили протестуючі проти фальсифікації президентських виборів на користь Віктора Януковича.
Після вторгнення російських окупантів на Донбас у 2014 році Ребров перевіз своїх батьків з Горлівки до Києва. Відвідував у госпіталі поранених учасників АТО. За проукраїнську позицію бойовики проголосили тренера «найзлішим ворогом» так званої «ДНР».
Ребров вперше одружився у 1998 році. Дружина Людмила, яка теж була професійною спортсменкою та займалася художньою гімнастикою, народила йому сина Дмитра. Йому зараз 16 років і він також прагне стати футболістом та займається у дитячій академії англійського «Тоттенхема» у Лондоні. Цього року нова дружина – Ганна – подарувала Реброву другого хлопчика.
Сергій Ребров є затятим радіолюбителем та навіть вигравав чемпіонат Європи з раідоспорту. Через це захоплення у Англії футболіст викликав підозру сусідів та навіть був вимушений судитися за право встановити антену на власному будинку.
Дмитро Марценишин
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
