- Коли Ви стали головним тренером, Ви сказали фразу: «У цій збірній все буде набагато серйозніше». Що Ви мали на увазі?
- Я мав на увазі все. Ставлення гравців - від побуту до футбольного поля.
- Що було найважче для Вас як для головного тренера за цей період?
- Це мій перший тренерський досвід. І ці 5 місяців пролетіли дуже швидко. Найважливіше для тренера - це результат. Є позитивні зрушення. Ми бачимо, що команда рухається в правильному напрямку. Є зрушення і в якості гри, і самих футболістів, і в інтересі тих же уболівальників. Для нас дуже важливо, щоб ми грали не тільки у футбол, який нам подобається, а й який подобається вболівальникам.
- Збірна грала в інший футбол до Вас. Ця зміна стилю була болючою?
- Кожен тренер бачить футбол по-своєму - структуру гри, підготовку... Я перед собою поставив дуже важку задачу. Я хочу, щоб ми грали у футбол, який буде приносити результат, на який приємно буде дивитися і який буде подобатися вболівальникам. Я розумію, що потрібно зробити великий шматок роботи.
- Найважчий матч для Вас за цю осінь?
- Кожен матч був важкий, відповідальний - і кожен матч попереду буде таким же. У нас дуже важка група.
- Матч із Ісландією, напевно, запам'ятаєте на все життя як перший...
- Звичайно.
- Що перше згадується?
- Дуже погано, що ми грали за порожніх трибун. Це залишило осад. Не забуду бажання хлопців добре зіграти. Я відчув і побачив це - для мене це було дуже важливо. Кожен із них став командним гравцем.
- Вам не здається, що в деяких іграх Вам не вистачало банального фарту?
- Я вважаю, що іноді це везіння треба заслужити. Ми десь не були готові, щоб фортуна повернулася в нашу сторону. Ми повинні робити більше, щоб, перш за все, ми не залежали від фортуни. Ми розуміємо, що будемо грати з дуже хорошими суперниками. Багато речей будуть не завжди залежати від нас. Будемо сподіватися, що наступного року фортуна, коли буде нам потрібна, буде нас супроводжувати.
- Ви так само отримуєте насолоду від роботи, як у той час, коли були гравцем?
- Коли ти був гравцем, то відповідав тільки сам за себе. Сьогодні я відповідаю за команду. Це абсолютно інша відповідальність. Я можу отримати задоволення від гри, коли знаю результат, коли подивився гру і вона мені сподобалася з точки зору моїх вимог. Важливо, щоб гравці виконали те, що я їх просив, щоб вони отримали задоволення, як і глядачі.
- Багато хто відзначає, що з Вашим приходом в кращу сторону змінилася атмосфера. Ріанчо співав оперу, Зінченко читав реп...
- Такі моменти - наприклад, спільна командна вечеря - дають можливість краще пізнати один одного, відчути. З таких моментів створюється певний колектив.
- Чий виступ Вам більше сподобався?
- Мені сподобалася реакція футболістів на все, що було. Кожен повинен подолати певний бар'єр в собі, щоб можна було виступити, заспівати пісню, розповісти щось. Особливо для молодих футболістів це навіть якщо маленьке - але випробування.
- Ви очікували, що у Рауля Ріанчо такий хороший голос?
- Судячи з того, як він може крикнути на тренуваннях, я зрозумів, що в іспанців є схильність до оперного співу, як і в італійців (посміхається).
- Скажіть, Ви в «Мілані» щось співали?
- Така традиція завжди була в «Челсі». Коли я переїхав з «Мілана» в лондонський клуб, мені було вже 29 років, мені сказали, що я повинен заспівати пісню. У 29 років співати пісню перед колективом... Але заспівав. Яку пісню? Секрет.
- Що говорили? Сподобалося?
- Комусь - так, комусь - ні. Але, принаймні, виступ був прийнятий колективом добре, - цитує Шевченка сайт каналу «Футбол 1».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
