- Ви часто буваєте у пабах?
- Дуже рідко. У мене часу на паби немає.
- Які функції батька виконуєте?
- У мене 4 сини. В основному дивишся за маленьким, тому що маленькі дуже швидко змінюються. Зараз найбільша моя функція - працювати таксистом. Коли я вдома тут, то в основному займаюся тим, що відводжу їх до школи, забираю. Багато секцій: теніс, футбол. Бути батьком - дуже важко.
- Знаю, що старшому 12 років. Ви з ним дівчат вже обговорюєте?
- Ні. Дружить, напевно, з кимось із дівчат у класі. Але вважаю, що йому ще рано. Йому 12 років лише.
- Чоловічих розмов ще немає?
- Ми поступово будемо його готувати.
- Чи знають Ваші сини українську?
- Трішки так. Бабуся приїжджає, і сестра моя буває. Тому трішки, звичайно, розуміють. Мультики дивляться українською, коли сестра привозила і я привозив. Пам'ятають, звичайно, слова.
- Чи бувають в Україні і чи знають, що це Батьківщина тата?
- Звичайно. І бувають, і знають. І риболовлю пам'ятають добре: ми часто їздили на риболовлю. У мене є товариш дуже близький, з яким я виріс. Ми їздимо разом і дітей забираємо теж.
- На що рибалите?
- На рибу (сміється). Не головне, що зловити, головне - час провести.
- Чи знають діти щось про ситуацію, яка склалася на Сході?
- Я не бачу сенсу зараз дітям про це говорити. На все свій час має бути. Джордану було цікаво, він питав багато речей. Він знає, що відбувалося, які ситуації були. Не хотілося говорити, що там загинули люди. Для України це величезна втрата. Люди, які загинули, захищаючи, - це герої країни. Ці факти вони знають.
- Чи є у Вас якийсь бізнес?
- Є, але говорити про це не буду. Мій головний бізнес - це футбол. Це моє життя.
- У Вашої сестри був магазин Armani у Києві. Він залишився?
- Ні, ми закрили його.
- З ким із відомих дизайнерів товаришуєте?
- З Джорджіо Армані, з тими же Домініко Дольче і Стефано Габбана. Нещодавно був у Мілані, зустрічався з ними. Завжди приємно повернутися в те місце, де ти залишив хороше враження, зустріти старих друзів, поспілкуватися.
- Яка мова Вам далася легше: італійська чи англійська?
- Італійська. Я змушений був швидко навчитися. Саме мої стосунки почалися з дружиною. Нам обом треба було вчити мову. Коли приїхав сюди, друга далася набагато простіше. Спілкування пішло одразу. З італійської я брав уроки, займався, граматика краще. Але на англійську я не скаржуся.
- Коли нарешті говоритимете українською?
- Я розмовляю українською. Це моя рідна мова. Єдине - з практикою проблема. Я обов'язково буду говорити.
- А пісні якою співаєте?
- Можу заспівати українською. Мама мене навчила всіх наших народних пісень. Мама любить співати. І завжди всі застілля закінчувалися тим, що співали українські пісні.
- Я так розумію, що скоро тренер національної збірної заговорить виключно українською?
- Буду сподіватися. Кілька інтерв'ю обов'язково дам.
- Жартували, що Вам на день народження треба подарувати форварда.
- У нас є кістяк. Поки ми нікого не розглядаємо. А виклики футболістів - почитаєте, чи будуть там нові імена.
- Зарплати футболістів, кажуть, понад мільйон доларів. Чи не забагато для них?
- У футболістів збірної зарплат немає. Вони грають насамперед за свою країну. Є певні премії, але зарплати не отримують.
- Премії високі?
- Якщо президент ФФУ вирішить озвучити їх, то це буде повністю відкрита інформація.
- Скільки заробляє головний тренер збірної?
- Я не обговорюю зарплату. Я дуже радий очолювати збірну. Це була моя мрія і я пишаюся цим.
- Як знімаєте стрес?
- У мене немає часу релаксувати. У мене робота-сім'я, сім'я-робота. Люблю грати в гольф - це і є релакс якийсь. Ще почав брати уроки з кайтсерфінгу.
- Кажуть, у Вас неймовірно круті авто: і Ferrari, і Bentley і Mercedes.
- Це було в минулому, коли я був один. Може, у мене і були якісь спортивні машини. Зараз це машини для сім'ї - джипи, щоб побільше можна було вмістити дітей.
- Книжки читаєте? Якою мовою?
- Люблю читати біографії тренерів. Прочитав зараз Фергюсона. Дуже цікаво. Читав англійською.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
