- Роман, коли ви дізналися, що повертаєтеся з оренди?
- Перед останньою зустріччю з «Чорноморцем» мене викликав до себе головний тренер Володимир Шаран і повідомив, що «Динамо» бере мене на зимові збори, а далі буде видно.
- Але відправлялися ви в «Олександрію» з іншою метою - будувати кар'єру в іншому місці!
- Спочатку мені не вірилося в те, що можна закріпитися в «Динамо». Аж надто багато було випадків, коли молодого динамівця відправляли в оренду раз, другий, а в підсумку футболіст опинявся не потрібен. Але, на щастя, у мене повернулося по-іншому. Я повертаюся в «Динамо», чому дуже радий. Спробую довести, що можу бути корисний!
- Гладкий восени не забив жодного гола. Чи вважаєте, що це сприяло вашому повернення?
- Я намагаюся стежити тільки за собою. Є рішення керівництва, і я його беззаперечно виконую. Раз мене повертають з оренди, значить, помітили якийсь прогрес в моїй грі. Мені здається, справа в цьому, а не в відсутності м'ячів Саші Гладкого. Тим більше, в команді є Мораєс і Бєсєдін.
- Немає страху, що в «Динамо» вам не нададуть достатньої кількості часу?
- Принаймні, я сподіваюся, що мені дадуть шанс, але спочатку треба себе зарекомендувати на зборах. Рано ще про щось глобально міркувати.
- Як ви розціните виступ «Динамо» в Лізі чемпіонів?
- «Динамо» заслуговувало Лігу Європи. Це факт! «Динамо» не поступилося «Бешикташу» в Туреччині, а вдома вчинило розгром турків. Але бачите, як вийшло... «Бешикташ» обіграв «Наполі», брав очки з «Бенфікою», а «Динамо» - ні. Радує, що груповий етап кияни закінчили з високо піднятою головою!
- Як нападник, поясніть прорив Теодорчик в «Андерлехті»?
- Тео - великий професіонал. Він голодний до гри, завжди націлений на ворота. На кожному тренуванні він пахає в прямому сенсі цього слова. Ось його праця і окупилася сторицею.
- Чи не стане він другим Робертом Левандовські? Або до нього Теодорчику як «Олександрії» до «Динамо»?
- Передумови є. У нього розвинене гольове чуття. Час покаже!
- Складно вливатися в динамівський колектив? Як «старики» приймають молодь?
- Колектив чудовий, атмосфера приємна. Все відмінно. За весь час, що знаходився в команді, я не побачив жодного конфлікту, жодної бійки між хлопцями. Я в свою чергу особливо не проявляв активність. Намагався всіх слухати.
- Скільки разів ви спілкувалися з Ігорем Суркісом?
- Три рази. Знаєте, він багато зробив для мене! Це єдина людина в київському «Динамо», яка завжди вірила в мене. Моє майбутнє і в його руках теж. У мене ще 4 роки контракту з клубом.
- Ви говорили, що ставлення «Динамо» змінилося після вашого дебюту в матчі 1/4 фіналу Кубка проти «Олександрії». Дебют вийшов змазаним?
- Я не показав свою кращу гру. Дивлюся на себе самокритично. Мені дали шанс, але я його упустив.
- Один тайм - це шанс?
- Це «Динамо» (Київ), і вимоги тут вище, ніж в інших командах.
- Ребров з вами не говорив?
- Ні.
- За іронією долі, ви опинилися саме в «Олександрії». Знайшли свою команду?
- Спочатку мені було нестерпно важко. Я пропустив збори. «Олександрія» вже награла склад. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб влитися в колектив, зрозуміти задум тренера. Не кожному дано прийти і почати грати відразу. Але я радий, що потрапив в такий колектив - простий, де всі трудяги. Я задоволений тим, як провів ці півроку.
- В «Олександрії» зарплату платять стабільно?
- Сьогодні «Олександрія» - один з тих рідкісних клубів, де зарплату платять вчасно і без будь-яких затримок. Віддати належне варто нашому президентові Сергію Кузьменку. Він робить багато корисних речей для «Олександрії»! Таких би людей побільше в Україні.
- Чим можна зайняти себе в Олександрії?
- З розваг тут майже нічого немає. Але я приїхав до Олександрії з коханою дівчиною, яка завжди поруч. Я повністю зосереджений на футболі. Якщо були вихідні, то ми їздили в Дніпропетровськ або в Київ.
- Де ви мешкаєте?
- Клуб знімає квартиру.
- Машину дали?
- Що ви, це ж не «Динамо»! Тут таких благ немає.
- Найбільше футбольна подія, що трапилася в «Олександрії»?
- Дебют в Лізі Європи! Якби ми зіграли з «Хайдуком» в середині сезону, не сумніваюся, пройшли б хорватів. А тоді «Олександрія» не ввійшла в сезон, не відчула смак гри, що і позначилося на підсумковому результаті. Але все одно матч в Спліті, нехай і програний 1:3, для мене незабутній. Я отримав неймовірні емоції саме від матчу в Хорватії. Сплітський фани - це якесь божевілля! Якщо «Олександрія» в цьому році знову виступить в ЛЄ, то все буде набагато вдаліше. Ось побачите!
- Як би ви описали футбольну філософію Шарана?
- В першу чергу, йому важливі самовіддача і палаючі очі у хлопців. У нас немає в команді якихось зірок, супер технічних футболістів. Робоча команда! Безсумнівно, «Олександрія» знаходиться на такому високому місці тільки завдяки Шарану. Кращого спеціаліста, ніж Шаран, «Олександрії» годі й шукати.
- Шаран згадує свої ігрові роки?
- Майже ніколи! Пригадати, щоб на якомусь з теоретичних занять він почав розповідати, як грав, я не можу. Я бачив на своєму віку вже багато фахівців і можу з усією відповідальністю заявити, що Шаран кращий серед них.
- Що для вас означає бути автором найшвидшого м'яча в історії вищого дивізіону чемпіонату України?
- Приємний момент, не більше. Забив та забив. До того ж ми втратили перемогу над «Ворсклою», ведучи в рахунку 2:0. Після гри я був засмучений, а не щасливий.
- Що вас підштовхнуло так помчати на Олексія Дитятьєва? Ви ж не завжди як ужалений з першої секунди стартуєте...
- Ні звичайно. Це наш захисник Шендрик попросив рвонути і пресингувати Дитятьєва. Сказав, що той може мерзнути. Так і вийшло. Обікрав його і забив.
- Ви цікавилися, скільки м'ячів в історії забивалися швидше вашого?
- Ні.
- На чемпіонаті світу найшвидший м'яч поклав Хакан Шукюр на 11-й секунді - корейцям в матчі за третє місце на ЧС-2002. Бачили той гол?
- Ні, тому що перший свій ЧС я подивився тільки в 2006 році. Бачив лише м'яч Косиріна в чемпіонаті України - той самий, швидкість якого я перевершив.
- ЧС-2018 через півтора року. Якщо Україна туди потрапить, Роман Яремчук там зіграє?
- Це залежить від самого Романа Яремчука (посміхається). Мені ще працювати і працювати, щоб досягти такої мети. Я на цьому не зациклений. Зараз у мене інша мета - закріпитися в «Динамо»!
- З Шевченком знайомі?
- Ні.
- Автограф або загальне фото з ним маєте?
- Не виходило, хоча завжди шалено хотів.
- Ваш батько Олег Яремчук був футболістом. Розкажіть про його кар'єру.
- Він, як і я, по амплуа нападник. Починав у «Карпатах», потім грав за «Галичину» (Дрогобич), «Дніпро» (Черкаси), кілька років провів у Росії за «Динамо» (Вологда). Грав в маловідомих клубах, але я в нього багато чому навчився. Всі ті навички, що у мене є, - завдяки батькові.
- Чим батько після футболу зайнявся?
- Тренує діточок в ФК «Львів».
- Мама?
- Працює в «Укрзалізниці». Також у мене є старший брат Вова, але з футболом він ніяк не пов'язаний. Рік тому поїхав на заробітки до Ізраїлю.
- У 11 років вас забрали в «Динамо». Чим київський клуб забезпечив львівського хлопчика?
- Зробили все! Далі кімнату на базі, записали в школу, харчування, екіпірування... Мало де таке можна було зустріти в Україні на той момент. На турніри нас в Європу возили кожні півроку. Я сформувався в «Динамо» як людина. По суті, мене виховала Академія, тому що до Києва я переїхав без батьків.
- Коли і за що ви отримали в футболі перші гроші?
- В Академії, коли ми проводили перший матч проти чернігівської «Юності» в чемпіонаті України. За перемогу нам дали по 30 гривень. Я пішов в магазин і накупив смакоти.
- Хто на вас справив в «Динамо» найбільший вплив?
- Тренери динамівської школи Олексій Дроценко і Сан Санич Шпаков. Як з самого початку взяли мене, так і довели до придатного стану.
- А Хацкевич з Белькевичем чому навчили?
- Це вже люди, які вплинули на мене в другій динамівській команді. Вони виховували мене в дорослому футболі. Я кожен день отримував задоволення від тих тренувань, що вони давали.
- «Динамо-2» під керівництвом Олександра Хацкевича боролося за виживання в Першій лізі. Це не його вина?
- Ні, звичайно. У нього ж в наявності залишилися 17-18-річні футболісти. Мені взагалі було 16. Ми тільки гартувалися, звикали до великого футболу. Так ми стали мужиками, як і хотів Хацкевич. Коли він йшов з команди, ми перебували вже на шостому місці.
- У 2013 році до вас з Харатіном виявляв інтерес «Байєр». Все було дуже навіть серйозно. З ким ви говорили з представників «Байєра»?
- Мені було тільки шістнадцять. За українським законодавством я не мав права грати за кордоном до 18 років.
- Звідки у «Байєра» такий інтерес до динамівців і українців - Юрченко, Мехмеді, Драгович?
- У нас перспективні і хороші футболісти. Вони взяли Мехмеді, він заграв. Юрченко взяли на виріст, і він теж проявляє себе в першій команді. Драгович - тим більше. (Можемо ще Безродного згадати! Даремно він тоді в «Спартак» повернувся... - Ред.)
- Що найскладніше в футболі?
- Бути футболістом. Багатьом здається, що футболісти ледарі по природі, мовляв, тренуються півтори години, а отримують великі гроші. Насправді, це дуже важка професія. Кожен день потрібно дотримуватися режиму, стежити за своїм тілом, харчуванням, є багато інших нюансів.
- Амплуа нападника - вроджене вміння або придбане?
- Придбане. Недарма кажуть, що талант це всього лише якихось 5% або 10% від загального успіху. Яким би обдарованим не була людина, без щоденної праці він не доб'ється успіху.
- Не будь ви нападником, на якій позиції змогли б себе проявити?
- Центрального захисника. Подобається мені ця позиція, правда, я ніколи на ній не грав.
- Є насолода в грі покруче голів?
- Гольова передача, корисне обведення... Можна ж зробити корисну дію, вивести партнера на ворота, що теж доставляє масу задоволення.
- Нападник розділяє голи на красиві і некрасиві?
- Ні. Принаймні, я не поділяю. Яким чином забивати - не важливо. Хоч заштовхали м'яч у ворота.
- Найкрасивіший м'яч, який ви коли-небудь бачили?
- Гол Хачеріді!
- Автогол, в сенсі?
- Ні, в минулому сезоні, коли Женя прошив воротаря донецького «Металурга» (позаминулому. - В. П.).
- Хто з нападників у світі забиває найбільше красивих м'ячів?
- Ібрагімович! Нещодавно, до речі, закінчив читати його автобіографію. Унікальна особистість! Мені подобається його харизма. У нього сильний внутрішній стрижень. Він завжди знає чого хоче і ні під кого ніколи не стане прогинатися.
- Книга про Андреа Пірло теж позаду?
- В процесі. Але книга менш цікава, ніж про Ібрагімовича. Я читаю тільки ті книги, які мені подобаються. Романи, детективи не цікавлять. Тільки футбольна література.
- Ваше ставлення до нічних клубів?
- У мене є кохана дівчина, тому абсолютно не цікаво.
- Ви захоплювалися Мілевським, але він зробив кращу кар'єру саме в нічних клубах...
- Засуджувати чи критикувати я не можу. Кожна людина вибирає свій шлях. Я був у захваті від його гри в 2009 і 2010 році. От і все.
- На чиєму останньому концерті танцювали?
- Не ходжу. Але слухаю все підряд. Зараз більше за інших подобається Іван Дорн.
- У вас є кумир у спорті? Особистість, яка викликає захоплення?
- Ібрагімович. Інші види спорту мені не цікаві. За межі футболу я практично не виходжу.
- Назвіть три кращих футбольних сайтів країни.
- Я постійно читаю Football.ua. Більше нічого!
- Ваше ставлення до журналістів?
- Шанобливе. У вас теж є керівники, які дають вам завдання. Я все розумію. Звичайно, футболістам спокійніше без журналістів. Тому що є такі, які пишуть неправду.
- Чи стикалися?
- На своєму шляху не зустрічав, але чимало хлопців розповідали, що про них писали неправду. Скажу відверто, я не люблю спілкуватися з журналістами і інтерв'ю даю дуже рідко.
- Більшість наших футболістів відправляються в зимову відпустку в теплі краї. Ви вирішили залишитися в Україні?
- Я їздив з дівчиною в Париж на уїк-енд.
Журнал «Футбол»
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
