Міжсезоння «Зорі» останнім часом схожі на сюжет американського фільму «День бабака». Луганська команда набирає нових гравців, більшість з яких належать «Шахтарю», виводить їх на певний рівень і змушена з ними попрощатись, аби знову взяти чергову партію молодих та перспективних. Все ніби те саме відбулось і цієї зими, але з однією поправкою – «Зоря», компенсуючи втрати, поповнила склад гравцями, не пов’язаними з донецьким клубом. Звісно, в один момент позбутись такої великої залежності важко, проте усі погодяться, що луганці суттєво просунулись у своїх намаганнях скинути кадрове ярмо.
Цього разу «Зоря» втратила Олександра Караваєва, який серед усіх попередніх футболістів, що залишали команду, мав чи не найбільший вплив на її гру. Найголовніше, що відрізняло правого півзахисника – це стабільно високий як для України рівень. Суха статистика – третина голів луганців відбулась за безпосередньої участі Олександра. «Шахтар», вбачаючи в гравцю ймовірну заміну Срні або Марлосу, вирішив, що для його розвитку краще буде продовжити кар’єру в оренді у «Фенербахче». Окрім Караваєва ходили чутки й про те, що гірники повернуть Едуарда Соболя, проте лівий захисник залишився у Запоріжжі, а ось Михайло Сіваков вибрав російський вектор, перейшовши до «Оренбургу».
Ситуація з центром оборони була б близькою до катастрофи, якби ще й Рафаель Форстер, на якого поклали око турецькі команди, вирішив поїхати. Проте бразильця вдалось втримати, питання в тому – чи надовго. Його партнером на перших порах буде В’ячеслав Чечер, проте Вернидуб, напевне, більше розраховує на Андрія Пилявського, який був орендований у «Рубіна». Власне, для самого захисника повернення до колишньої команди – це ідеальна можливість реанімувати кар’єру, адже в Казані своїм він так і не став, а у «Ворсклі» обставини були сильнішими за бажання.
На заміну Караваєву усі чекали, що «Зоря» візьме в оренду Сергія Мякушка. Перспективний вінгер, здавалось, ідеально вписувався в концепцію гри Юрія Вернидуба. Проте Мякушко вибрав Полтаву, а «Динамо» делегувало до луганського клубу іншого свого представника – Владислава Калітвінцева. У «Чорноморці» син легендарного плеймейкера після сильного минулого сезону в цьому помітно знизив оберти. Тож співпраця із «Зорею», а головне з її тренером – це нагода проторувати собі шлях нагору.
Окрім Калітвінцева на фланзі атаки може зіграти і Гегам Кадимян, який перейшов з львівських «Карпат». Проте вірменин, швидше за все, буде використовуватись в нападі. Юрій Вернидуб постійно наголошує на тому, що гра нападників на даному етапі його зовсім не влаштовує, тому у новачка буде нагода витіснити з основи Кулача та Бонавентуру.
Враховуючи травму Гордієнка та можливе припинення співпраці з Гречишкіним влітку (окрім Дмитра з «Шахтаря» в «Зорі» залишаються Петряк, Соболь, Кулач та Безбородько), не зайвим було підписання контракту з Русланом Бабенком. Вихованець «Дніпра» непогано себе проявляв у «Волині» та «Сталі», а ось за кордоном адаптуватись не зміг. Головна перевага Бабенка – його здатність зіграти як в опорній зоні, так і вище. А ось юний сербський талант Анджело Качавенда – це, схоже, пряма заміна не молодіючому Желько Любеновічу. Вернидуб видає багато авансів хавбеку, подивимось, наскільки вони виправдані.
«Не думаю, що ми будемо щось глобально змінювати у грі навесні. На зборах працювали, в більшій мірі, над контролем м'яча. У нас було два сильних фланги, Петряк і Караваєв. Не скажу, що зараз стали слабшими. Але будемо шукати, як за рахунок нових гравців закрити ці зони. По позиції нападника теж є питання. Поки я не бачу того, що мені хочеться, хоча хлопці й стараються. Сподіваюся, через роботу все прийде»
Юрій Вернидуб
Неможливо оминути увагою той факт, що цієї зими «Зоря» невдало грала контрольні матчі. Луганці перемогли лише в трьох матчах з дев’яти та забили всього дев’ять голів. З одного боку це насторожує. З іншого – цьому є логічне пояснення. Ще восени Юрій Вернидуб говорив, що його команда не зовсім впоралась із навантаженням через гру на три фронти, тому він планує зміни у зимовій підготовці, коли, власне, й закладається база на рік. Вже під час зборів їх складність підтверджували і футболісти. Питання в тому, чи не перемудрив тренер, який розвивається разом зі своєю командою, адже омріяний комплект медалей чемпіонату так легко знову випустити з рук.
СТАТИСТИКА ЗБОРІВ
9 матчів: 3 перемоги, 2 нічиї, 4 поразки; різниця м'ячів 9:9.
Найкрупніша перемога: 3:0 - «Словацко» (Угерське-Градіште, Чехія)
Найкращі бомбардири: Денніс Бонавентуре, Джаба Ліпартія - по 2
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
