— Питання «хто винен?» у ситуації з Романом Зозулею, здається, вже в минулому. Що Ромі робити далі?
— В жодному разі не можна сидіти склавши руки, якою б абсурдною не була ситуація, в яку він потрапив. Вважаю, що ФІФА і УЄФА повинні були зробити для Роми виняток і дозволити перейти в іншу команду. Можливо, комусь Зозуля як гравець не подобається, але це неподобство, коли з футболістами поводяться подібним чином. Не він винен у тому, що сталося...
Мій рецепт банальний: Ромі потрібно пахати! Нічого іншого не залишається, як через тренування тримати себе в тонусі. Для збірної Зозуля — дуже важливий гравець. Він нечасто забиває, але приносить користь, виконуючи величезний обсяг роботи. Поки ми не знаємо, чи буде він викликаний в національну команду на гру з Хорватією. Роману дуже важливо не розгубити форму за ці місяці, щоб вже влітку бути готовим до нових випробувань — якщо не «Бетіс», то ще десь. Я вже казав: у моєму розумінні Прімера — не його чемпіонат. Хоча в тому ж «Бетісі» Зозулю дуже підтримують. Сподіваюся, він адаптується на Піренеях у всіх сенсах — і в ігровому, і в ментальному, — цитує Левченка zbirna.com.
— Ми звикли спостерігати за блискучою грою Андрія П'ятова у «Шахтарі» і в збірній. Але цілу вічність не бачили у справі Дениса Бойка, який загруз на лавці запасних в Малазі...
— Денис — хороший воротар, але останнім часом йому не щастить. У турецькому «Бешикташі» теж далеко не все у нього виходило. В Іспанії, як я сподівався, він повинен був грати набагато більше. Ми з ним розмовляли на цей рахунок, і Денис теж покладав великі надії. Тут порада для нього та ж: не сидіти склавши руки, а працювати і доводити тренерам, що саме ти гідний місця в основі.
— Питання «куди пропав Коноплянка?» вже другий тиждень хвилює багатьох. Українець в останніх іграх не потрапляв навіть у заявку. При цьому ще дивніше виглядають заяви керівництва «Шальке», мовляв відпускати Євгенія не мають наміру, навпаки, хочуть викупити...
— Для мене ці речі теж абсолютно незрозумілі. Коли ти не граєш, а спортивний директор клубу каже, що ти потрібен — чекай якихось закулісних інтриг. Для футболіста ця ситуація найменш приємна, тому що не знаєш, до чого все йде. Женю я, звичайно ж, завжди підтримую, хоча розумію, що всі ці перепади позначаються і на його настрої, а значить — на грі.
На жаль, стабільності не вистачає не тільки Коноплянці, а й майже всім нашим футболістам, які виступають за кордоном. Проблема більшості українських гравців в тому, що в одному матчі вони можуть вистрілити, а наступні три гри провести на посередньому рівні. Ціле покоління виконавців формувалося у системі українського чемпіонату з відсутністю конкуренції, через штучні обмеження. Вони не привчені викладатися на сто відсотків. Ці обмеження — бич для футбольних талантів.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
