- Як тебе прийняли в «Зорі»?
- Адаптація пройшла швидко, хлопці добре зустріли мене на зборі в Туреччині, коли я приєднався до команди. З більшою частиною футболістів я знайомий, грали на молодіжному рівні і пізніше зустрічалися на полі. Якщо брати в загальному, всі до єдиного допомагали мені освоїтися.
- А як виник сам варіант із «Зорею»?
- Так і виник (посміхається). Спочатку запропонував агент, потім стали розглядати і в підсумку дійшли згоди з «Зорею».
- Спершу «Зоря» хотіла підписати Сергія Мякушка, але після невдачі з Мякушком звернули увагу на тебе. Виглядає так, що ти був як запасний варіант...
- Я і раніше знав, що мною цікавляться. Тому перехід в «Зорю» стався швидко.
- Попередньо спілкувався з Юрієм Вернидубом?
- Ні, але знаю, що він дуже хотів бачити мене в команді. Для мене це було найголовнішим.
- Які перші враження від «Зорі»?
- Тут є все, щоб рости: і база, і поля, і стадіон, і робота всіх співробітників клубу. Все на хорошому рівні.
- У минулому році Юрія Вернидуба визнали найкращим тренером України. На твій погляд, чому?
- Дуже вимогливий наставник, який багато вимагає і від футболістів.
- Повернемося трохи назад в минуле. Чому не вдалося закріпитися в «Динамо»?
- Не знаю, з цього приводу жодної розмови з тренером не було. Під час відпустки я готувався до відновлення сезону, а потім виник варіант із орендою, і я пішов.
- Підготовку вів сам?
- Їздив на базу, займався з тренером із фізичної підготовки. Необхідно було себе готувати і підтримувати форму.
- Коли дізнався, що не їдеш на збори з «Динамо»?
- Та я взагалі не знав, їду чи ні, ніхто нічого не говорив. Я сподівався і дуже хотів, але в «Динамо» вирішили інакше.
- Розкажи детальніше про ситуацію з переходом в німецький «Ерцгебірге».
- Представники цього клубу дійсно виходили на мене і запрошували до себе. Але щось в душі підказувало, що не варто туди їхати. Потім прийняв остаточне рішення, що не поїду до Німеччини. А все інше - вигадки. Говорили, що я вже мало не медичне обстеження проходжу, хоча сам перебував у Києві і нікуди не збирався.
- Багато говорилося про твої тривалі переговори з «Ерцгебірге»...
- Були представники в Німеччині, вони вийшли на нас, на батька і на мене. Ми зустрічалися, спілкувалися, але не більше того. Чи слабша Друга Бундесліга за чемпіонат України? Не знаю, все-таки це Німеччина, але якщо їхати, то не в третю команду з кінця... Мене це збентежило, і я не ризикнув туди їхати. Фінанси особливої ролі не грали, головне було потрапити в хорошу команду. Слава Богу, що в підсумку я опинився в «Зорі». Зараз найголовніше для мене - демонструвати свій рівень і хороший футбол.
- Батько не запрошував до себе в московське «Динамо»?
- Та ну, йому зараз не до цього. Ми з ним дуже хочемо працювати разом, але є багато факторів, які не дозволяють зараз зробити це.
- Включаючи політичний момент?
- Можливо.
- Згадаймо «Чорноморець», де ти провів півтора року і встиг непогано заявити про себе. Чим запам'яталися виступи за одеський клуб?
- Це був прекрасний час, у мене залишилися тільки позитивні спогади про гру в Одесі. Я вдячний партнерам і тренерському штабу «Чорноморця» за довіру. Вважаю, в Одесі я розкрив свій потенціал і довів, що вмію грати в футбол. Спасибі одеситам за це.
- Напружена ситуація в клубі якось позначалася на гравцях по ходу сезону?
- Не сказав би, це робочі моменти. Хоча бували, звичайно, перепади.
- Згадуючи емоційне інтерв'ю Олександра Бабича перед зимовою паузою, здавалося, що «Чорноморець» в нинішньому його складі близький до кінця...
- Ні, чому ж? Пішли тільки Боровик, Філімонов і я. В іншому ж одеситам вдалося зберегти кістяк команди. Хлопці продовжують грати, і я бажаю їм удачі.
- Які цілі стояли перед клубом на початку сезону?
- Потрапити в першу шістку. А далі - як вийде. Думаю, їм оголосять нові завдання, якщо вдасться втриматися в топ-6.
- Ти продовжив контракт із «Динамо» до літа 2018-го. Чи плануєш ще повернутися в клуб?
- Звичайно. Зараз для мене найголовніше - заграти на своєму рівні, забивати, віддавати результативні передачі. І тоді можна буде говорити про майбутнє.
- Про що говорить той факт, що в «Динамо» поступово підтягуються до основи молоді хлопці? Ті ж Артем Бєсєдін з Романом Яремчуком, Віктор Циганков, Володимир Шепелєв, Павло Оріховський...
- Всім видно, що в клубі починають довіряти своїм вихованцям, і це здорово. Я всіх цих хлопців прекрасно знаю, вони дійсно заслуговують грати в «Динамо». До того ж зараз не той час, коли будь-який клуб дозволить собі придбати якогось дорогого іноземця. Тому і зробили ставку на свою академію. Це тільки плюс.
- Чи мотивує це молодих гравців?
- Безумовно! Сам факт того, що ти граєш в першій команді, вже є мотивацією. Домігшись такого рівня, ти вже не можеш розслабитися.
- Навесні перший матч «Зоря» грала саме з «Динамо». Тобі хотілося зіграти?
- Так, але я не міг: у контракті прописано, що я не можу виходити на поле проти київського клубу. Але бажання, природно, було.
- Головне завдання для тебе в «Зорі» - зіграти з командою в Лізі Європи?
- Зараз найважливіше - закінчити чемпіонат на тому місці, де плануємо. А там вже, сподіваюся, і єврокубки будуть.
- Як зараз справи зі здоров'ям? У тебе було багато травм...
- Зараз все добре, нічого не турбує. Тренуюся в повну силу, - розповів Калітвінцев в інтерв'ю Sport Arena.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
