Зураб Аласанія - про ЧС-2018 в Росії та його трансляцію в Україні

Динамо Київ 18 Травня, 12:45 1051
Зураб Аласанія - про ЧС-2018 в Росії та його трансляцію в Україні | 19-27
Голова Національної суспільної телерадіокомпанії України розповів про те, чому суспільний мовник не має показувати матчі ЧС-2018, про перемовини з іншими потенційними трансляторами турніру і про те, що не можуть сказати вголос спортивні чиновники.

- Зурабе Григоровичу, хотілося б дізнатися подробиці щодо Вашої заяви про відмову від трансляцій матчів чемпіонату світу з футболу 2018 року. Скажіть, будь ласка, чи вже отримала Національна суспільна телерадіокомпанія України права на показ матчів турніру? І якщо так, то скільки це коштувало державі?

- Ну, щодо грошей, то от прямо я вам так і відповів одразу (жартівливо). Це ж комерційна таємниця, взагалі-то. А з приводу самих прав, то можу підтвердити – так, права ми отримали і вже достатньо давно. Як і щодо інших подібних великих спортивних змагань це все вирішується за 3-5 років до їх початку. Мова про Олімпіаду, чемпіонати світу та Європи. Тому контракт був підписаний ще до мого першого пришестя в телекомпанію.

Повертаючись до суми контракту, то я не тільки не можу, але і не маю права це розголошувати. Там три сторони і лише одна з них НСТУ.

- Якщо Національна суспільна телерадіокомпанія України відмовляється транслювати матчі чемпіонату світу, то логічно було б перепродати права іншому транслятору? Чи хтось вже виявляв зацікавленість в цьому питанні?

- Так, ви праві. І ми вже на цьому ринку працюємо. Такі перемовини вже йдуть, і доволі давно вже йдуть. Навіть є вже деякі меморандуми, не зобов'язуючі ні до чого, але меморандуми про наміри вже є. Але знову ж таки – є третя сторона, тому я не можу сказати, з ким саме йдуть перемовини.

Але я ще прошу звернути увагу от на що – тут же тільки третя ступінь цього питання. По-перше, тривають відбірні матчі. Не факт, що українська збірна туди потрапить взагалі. Не факт, що там взагалі буде проводитися цей чемпіонат, бо йдуть вже навіть не розмови… вже є певна справа в Європі проти чиновників російських з приводу самого процесу отримання права проведення самого чемпіонату. Це друга ступінь. Третя ступінь – чи вирішить збірна, якщо вона туди потрапить, що варто їхати? А точніше – чи вирішить країна, чи варто туди їхати? Бо це буде вирішувати країна, я так розумію, а не збірна навіть. І тільки тоді, якщо це все співпаде, вже будемо вирішувати ми, чи варто це все транслювати? Трансляція не є найважливішим елементом в цій ланці.

- Якщо українська збірна не потрапляє на турнір, то Ви вважаєте, що цей чемпіонат не має ніякої цінності для глядача?

- Не перекручуйте, будь-ласка. Так само робили російські журналісти. Я не про цінність для глядача самого футболу. Я кажу про суспільну цінність показу і трансляції суспільним мовником країни матчів на території країни, яка з нами воює. Вони хочуть використовувати не то що всі змагання, а взагалі будь-які приводи для демонстрації своєї «побєди».

- Тобто саме на національному каналі цей турнір не має транслюватися, на Вашу думку? А якщо умовний канал «Футбол», який є профільним, захоче показувати турнір на Росії, то в цьому немає якоїсь крамоли?

- Ну, я б трохи переакцентував. Я не можу говорити за інші канали. Давайте переакцентуємо на «комерційний і суспільний мовник». Суспільний мовник не може дозволити собі такого. А що може дозволити собі комерційний, ми з вами знаємо і так. Дуже багато чого.

- І останнє питання, на яке я вже можу спрогнозувати відповідь, але все ж… Ви заявляли, що деякі відомі люди, з якими Ви спілкувалися, хочуть, щоб збірна України не потрапила на російський чемпіонат світу? Чи не могли б Ви поділитися з нами конкретною інформацією – які саме люди так вважають?

- Мова йшла про чиновників зі спорту і навіть колишніх спортсменів, які стали чиновниками. Тут справа в тому, що вони потрапляють в пастку. Вони звичайно ж зацікавлені в розвитку самого спорту і в розвитку своєї кар'єри. Але вони розуміють і ви маєте розуміти, яка для чиновника це пастка. «І хочеться, і колеться, і мамка не велить». Мені-то байдуже, я можу про це сказати голосно, а вони не можуть.