Вибір складу національної збірної України – тема завжди гаряча. І завжди – дискусійна. Навряд чи хоч комусь колись вдасться зробити вибір, який вдовольнив би хоча б 85 - 90 відсотків вболівальників.
Проте тренер, його помічники, федерація повинні бути готовими до цього тиску. І повинні вперто стояти на своєму, соромлячи скептиків вдалими результатами. Шевченко під вогнем знаходитиметься до матчу проти збірної Фінляндії. А далі – залежно від результату гри у Тампере.
Вчорашній вибір Андрія Миколайовича, якщо відверто, викликає гострі запитання лише по двом-трьом позиціям. Спробуємо розібратися.
Воротарі. Виклик Андрія Луніна – беззаперечний очевидний позитив. Краще залучити до події молодого, але дуже перспективного (і доволі майстерного як на свій вік) воротаря, аніж запрошувати резервіста Бойка чи нестабільних Рудька з Ковалем. Лунін буде третім воротарем, номером один залишиться Пятов, а ось його дублером – Микита Шевченко. Ось і перше запитання… Микита – дуже здібний воротар, проте відсутність ігрової практики залишає свій відбиток і змушує скептично поглядати на персону цього голкіпера. Тим паче, що альтернатива була у особах кількох гідних кандидатів - Олексія Шевченка, Заурі Махарадзе, та навіть Євгена Боровика. На Махарадзе вже точно слід звернути увагу, відзначивши гру одного з лідерів «Олімпіка». Махарадзе зробив дуже вагомий вклад у прорив донецької команди. Місце у збірній Заурі заслужив більше, аніж Микита Шевченко.
Захисники. Бутко і Кривцов – глибокі резервісти «Шахтаря», але присутність у обоймі збірної Богдана можна зрозуміти в силу проблемності позиції. Артем Федецький здав, Пашаєв, Адам'юк, Опанасенко не доросли навіть до звання кандидатів, тому Бутко – єдиний варіант. Хоча… Є Гордієнко, який міг бути корисним збірній як універсал. Артем здатний закрити будь-яку позицію в лінії захисту (в тому числі – правого оборонця), а також зіграти в центрі поля. Стримуючим відносно Гордієнка фактором стала його нещодавня травма, через яку гравець не зумів набрати оптимальної форми. Зараз це не той Гордієнко, який був у минулому році. Проте до резерву Артема включити вартувало.
А ось Кривцов – дуже суперечливий вибір Шевченка, зважаючи на відсутність у Сергія ігрової практики і наявність гідних кандидатів на цю позицію. Найперше – це Дмитро Чигринський, який стабільно і непогано виступає за грецький АЕК. Персона Дмитра ігнорується уже не вперше. Пояснення тут лише одне: тренерський штаб збірної не бажає ризикувати, запрошуючи до складу «кришталевого» футболіста. Факт отримання Дмитром частих травм, очевидно, й стає тим стримуючим фактором, який не дозволяє Чигринському повернутися до збірної.
Персона Хачеріді не обговорюється не лише в силу відсутності у Євгена практики, але й в силу травми футболіста. Тож тренерський штаб міг поглянути на Сватка, який за своєю суттю є сильним захисником, але з яким ще потрібно працювати у площині тактики. Олександр схильний «привозити» проблеми на свої ворота, тому, очевидно, і залишається без збірної.
І ще один дуже цікавий варіант – це Іллой-Айєт Владіс-Еммерсон. Стопер «Олімпіка» демонструє не по роках зрілу, виважену гру, будучи достатньо варіативним гравцем як для центрального оборонця. В окремих матчах Еммерсон виглядав навіть впевненіше за свого партнера на позиції, капітана «Олімпіка» Гришка. Іллой-Айєт демонструє стабільну гру не лише в площині захисту, але й в площині підключення до стандартів, що важливо для збірної України. Бути кандидатом до збірної Еммерсон точно заслужив.
Півзахисники. Тут питання ось яке: вісім з десяти учасників списку – центральні півзахисники. На флангах залишаються лише Ярмоленко і Коноплянка. Тому дивний статус Петряка – лише запасний. Івана логічно було б включити до обойми за рахунок когось з опорників – Коваленка, Сидорчука чи Шепелєва. Циганкова потрібно ще переглянути. «Динамо» зіграє ще два матчі і за їх підсумком тренерський штаб збірної повинен сформувати кінцеву думку.
Нападники. Тут будь-який вибір – програшний варіант. Амплуа переживає гостру кризу, тому сподівання покладені на Селезньова. Але чи не заслужив свого місця (хоча б у резерві) Довбик? (Довбика пізніше включили у список резервістів, — Прим. 1927.kiev.ua). Принаймні, виклик Артема на матчі проти Мальти та Фінляндії породив би менше запитань, аніж свого часу запитань породив виклик Довбика і Баланюка на гру з Ісландією. Але це теорія.
Що ж, маємо те, що маємо і мусимо любити те, що своє. З Фінляндією мусимо брати три очки.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
