У мене ніколи не було кумирів – аж до того моменту, поки я не почав замислюватися над тим, щоб стати футболістом. У 1993 році Марадона повернувся до Аргентини, став грати за «Ньюеллс Олд Бойз» і був частиною команди, яка потрапила на ЧС-1994 в США. Якщо хтось надихнув мене стати футболістом, то тільки Дієго Марадона.
З дитинства я жив поза домом – без сім'ї, братів і друзів.Було важко, але я зробив свій вибір.
Щоб стати висококласним футболістом, мені доводилося жертвувати в житті, але не більшим, ніж будь-якому чоловіку, який працює, щоб забезпечити гідне життя для своєї сім'ї.
Ще дитиною я пообіцяв собі, що ніколи не пірнатиму на футбольному полі.Просто завжди робитиму все для того, аби досягти своєї мети, незважаючи на методи, якими захисники намагатимуться мене зупинити.
Те, що кажуть зовні, мене абсолютно не цікавить.
Я не з тих гравців, які просять інших футболістів обмінятись футболками. Я просив футболку лише одного разу – у Зідана.
Я не проти обмінятись футболками, якщо хтось просить мене про це.Якщо ж ні, то не шукаю, з ким би помінятися.
Я не можу назвати свій найкрасивіший гол.Я думаю про голи як про важливі або неважливих, а не як про красивих або непривабливих. Ось голи у фіналі – вони завжди важливі.
Ця вся ситуація з нашим суперництвом із Роналду – вигадана ЗМІ, а не нами.Ми просто прагнемо давати якнайбільше нашим командам і досягати з ними успіху.
Кріштіану – феноменальний гравецьз величезною якістю і сильними сторонами, які вдосконалює з року в рік, і це робить його одним із найкращих у світі.
Португалець справедливо виграв усі свої «Золоті м'ячі».У цих голосуваннях беруть участь тренери, футболісти та журналісти. Саме тому не може виникати сумнівів, що Роналду справді заслужив свої нагороди.
Думаю, у мене немає его.Принаймні, воно про себе ще не заявило.
Погляди Пепа(Гвардіоли, – «Футбол 24») на тактику дуже особливі, але він швидко завойовує довіру гравців. Що більше працюєш під керівництвом Пепа, то більше починаєш розуміти, що його погляди на футбол і його методи принесуть успіх.
Після матчу Луїс Енріке сказав мені, що я – найкращий гравецьв історії футболу.
Луїс Енріке прийняв Барселону, коли команда перебувала у ямі, але він змусив нас піднятися та почати демонструвати свою найкращу гру.
Найголовнішим тренером у моєму житті є Райкард.Він привів мене у першу команду та повірив у мене.
Люблю, коли Іньєста поруч на полі.З ним ти почуваєшся впевненіше.
Коли у грі Барси проблеми, я звертаюся до Іньєсти: «Тримайся поближче мене, хочу, щоб ти був поруч».
Іньєста – лідер, який контролює гру та веде команду вперед.Коли у центрі поля ми разом з Андресом, то можемо безпомилково контролювати м'яч.
Часом погані новини навіюють хороші спогади.
Було б чудово забити 500-й гол у кар'єрі в ворота Реала.
Критика фанатів збірної Аргентини мене не дуже обходить, адже я знаю, як є насправді.Моїм найціннішим трофеєм є золото Олімпійських Ігор-2008, яке здобув з Аргентиною. Це найважливіший титул, адже на такому турнірі ти можеш зіграти лише раз у житті. На Олімпіаді перебуваєш в оточенні багатьох атлетів з різноманітних дисциплін.
Я розумію вболівальників збірної Аргентини, які просять виграти якийсь титул, але ми самі хочемо цього не менше, ніж вони.
Мені набридло, що нас звинувачують у недостатній самовіддачі в матчах за збірну Аргентини.Ми, чорт забирай, два рази вийшли у фінал. Ми дійшли до фіналу чемпіонату світу і Копа Америка, але про це говорять так, ніби ми нічого не досягли. Так, ми програли у фіналах, що поробиш. Але ми і не програли в 1/8 фіналу.
Національний гімн? Я свідомо не буду співати його перед матчами.Мені не потрібно співати, щоб відчути його. Кожна людина відчуває по-своєму.
Коли є бажання, сили та правильне ставлення до справи, немає нічого неможливого.
Неймовірно, це мій п'ятий «М'яч»!Це набагато більше, ніж те, про що я мріяв дитиною.
П'ять «Золотих м'ячів» чи один Кубок світу? Складне запитання...Очевидно, що виграти Кубок світу – це найвище, що ти можеш досягти як гравець. І я, безумовно, притримуюся цієї думки.
Один день війни – це дуже багато.Діти у Сирії є заручниками жорстокості й насилля впродовж вже шести років військового конфлікту. Як батькові і посланцю ЮНІСЕФ, це розбиває мені серце.
Стати батьком – це означає навчитися дивитись на речі по-новому.Вчора у тебе був мільйон важливих справ, а сьогодні раптом найважливішим стає твій син.
Я живу нормальним життям.О 9:00 я та моя дружина ведемо Тьяго у садочок. О 10:00 я прибуваю на базу клубу, де в 11:00 починається тренування. А вже о 14:00 я повертаються у свій дім. О 16:00 ми з Антонеллою забираємо Тьяго з садочка. Іноді ми довго його шукаємо. Після цього ми збираємося усією сім'єю та стараємось гарно провести час перед тим, як діти повечеряють та підуть спати.
Я не купую Тьягом'ячів і не змушую його до гри.Бачу, що він не виявляє особливої любові до футболу, тому не тисну на нього.
Я завжди казав, що Барселона дала мені все, і я буду тут доти, доки вони захочуть.
Мені подобаються італійський та англійський чемпіонати.Стежу за топ-матчами цих країн. Я казав, що закінчу кар'єру в Барселоні, але у футболі не можна загадувати наперед. Усе змінюється щодня.
Після завершення кар'єри я хотів би повернутися в Аргентину.Ми завжди це обговорюємо з Антонеллою, там живуть наші сім'ї. Я не встиг насолодитись життям на батьківщині.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
