Олександр Караваєв видав крик душі, заявивши, що втомився від оренд. Втомився від того, що, з одного боку, «Шахтарю» він не потрібний, з іншого – що «Шахтар» не відпускає футболіста на повноцінний контракт до іншого клубу. Тож доводиться чи не кожного року (а то й частіше) змінювати пристанище.
Микола Матвієнко також пішов по орендах, хоча, на відміну від того ж Караваєва, за першу команду «гірників» уже грав. У Матвієнка перспектив бачиться більше і його оренди сприймаються так, як і повинні сприйматися в ідеалі – як тимчасове відрядження, покликане забезпечити молодого футболіста ігровою практикою.
Принаймні, зараз Матвієнкові буде важко витіснити Ісмаїлі, за спиною якого сидить ще й Азеведо. Але через кілька років Микола, зважаючи на останні рекомендації, може реально поборотися за місце на лівому фланзі захисту. Важливо, аби до того часу була ігрова практика. Тож тут оренда – на користь.
«Карпати», «Ворскла» чи якась інша команда – це вже технічні нюанси для цього випадку. Микола говорив, що бажав би продовжити виступ за львів'ян, проте зміни, що відбулися (і відбуваються) у «Карпатах» протягом міжсезоння, могли змінити думку футболіста. Власне, перехід до «Ворскли» – це точно не крок назад. Полтавці, як і львів'яни, повинні боротися за статус міцного середняка.
Плюс для Матвієнка – річний орендний контракт. Принаймні, зараз можна бути спокійним і не хвилюватися, що в за півроку доведеться знову кудись переїжджати. У Матвієнка зараз зручна позиція. Він – молодий, але вже доволі розкручений і статусний (футболіст збірної України) гравець. Тому скаржитися на брак уваги не доводиться. Головне – не опускати планку. А в ідеалі – підіймати її вище.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
