- Валерію, ви розірвали контракт із «Динамо», хоча могли залишитися в клубі. Чому вирішили покинути «біло-синіх»?
- У мене було мало ігрової практики. Я розумів для себе, що потрібно знайти команду, де буду грати постійно. Для футболіста це найголовніше. Вирішив, що немає сенсу відбувати номер.
- Зараз ви вже в новій команді?
- Все поки що на стадії пошуків. Якби підшукав, повідомив би.
- Взагалі на вашій орбіті клуби з України або зарубіжжя?
- Залежить від того, хто перший на мене вийде та які умови запропонують. Буду розглядати всі варіанти.
- Чи можливий, наприклад, варіант повернення в «Карпати»?
- Можливі будь-які варіанти. Залежить від того, які завдання ставить перед собою клуб і якою буде пропозиція.
- Хто був ініціатором розірвання вашого контракту з «Динамо»?
- Я був ініціатором. Мій контракт був дійсний ще два роки.
- Перед відходом говорили з Сергієм Ребровим?
- А про що я повинен був із ним розмовляти? Я просто дивлюся на такі речі з іншого боку. Тренер не повинен пояснюватися перед гравцем. Ребров брав мене в команду, щоб я грав. На жаль, я грав мало. Тренер вирішує, хто буде виходити у старті. Коли перейшов, мені відновитися потрібно було. А після того, як відновився, грав періодично. У другій половині чемпіонату взагалі рідко з'являвся на полі.
- Чи можна стверджувати, що період в «Динамо» не вдався вам через травму?
- Та ні, звичайно. При чому тут травма? Так, я заліковував коліно три тижні взимку. Але до другої частини чемпіонату був повністю готовий. Більше скажу: я жодного тренування не пропустив, був на всіх заняттях. Тому говорити про те, що травма у всьому винна - неправильно. Просто створилася видимість, що я не граю в «Динамо» через травму. Це не так. Я був готовий вийти на поле.
- Чим запам'ятався період в київському «Динамо»?
- Це був хороший період для мене. Я отримав колосальний досвід як для своєї майбутньої кар'єри гравця. «Динамо» - це гранд нашого футболу і побувати в цій структурі та бути її бойовою одиницею - досвід неймовірний і в майбутній тренерській кар'єрі.
Вважаю, потрібно було прийняти цей виклик, хоча у мене були й інші пропозиції. Прийшов у «Динамо» з травмою і не шкодую, що потрапив в київський клуб. Очікував більшого, але у кожного своя дорога. У мене вийшла така - незрозуміла. Я думаю, міг дати більше цьому клубу. Свої амбіції не виправдав.
- З ким найбільше потоваришували в команді?
- Знав і до переходу багатьох хлопців. По молодіжці був знайомий із ними. Адаптації як такої мені не знадобилося. Не став би когось виділяти, з усіма добре спілкувався, - розповів Федорчук в інтерв'ю MatchDay.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
