Вибуховий блокбастер сезону. Як фанати запалювали під час Суперкубку

Динамо Київ 16 Липня, 10:37 1964
Вибуховий блокбастер сезону. Як фанати запалювали під час Суперкубку | 19-27
Що коїлося за межами футбольного поля під час матчу-відкриття українського футбольного сезону в Одесі?

Вибухати і гриміти на стадіоні Чорноморець почало ще за півгодини до гри. Причому піротехніка застосовувалися в обох секторах ультра. «Коригують вогонь», — пожартував хтось на медіа-трибуні.

Це був не найкращий жарт, бо в унісон із першим голом у ворота киян до штрафної Андрія Пятова із сектору Динамо полетіли петарди і фаєри. До того ж здалося, що цілили умисно в кіпера Шахтаря. Арбітр Костянтин Труханов вперше призупинив гру, відправивши команди пити воду, а капітан Динамо побіг до своїх вболівальників із проханням зупинити «обстріл». Не скажеш, що слова Ярмоленка втихомирили біло-синій прайд, але з горем-навпіл гра продовжилася.

Найбільше понервувати стосовно можливості дограти матч довелося після другого голу Феррейри. Аргентинець забив тепер у ворота, за якими сиділи фанати Динамо і межі їхньої люті не було. На поле полетіло все, що палало й диміло. Гравці кілька разів мусили ухилятися від піробомбардування. Труханов зупинив гру і жестом показав командам: до роздягальні, спрямувавши руки у бік тунелю. До нього підійшли з лави Динамо, переконуючи продовжувати грати, арбітр завагався і замість припинення матчу відбувся черговий водопій.

Не дивно, що невдовзі після цього в одній із зон за полем в районі кутового прапорця з’явилися «космонавти» — так за старою звичкою називають ультрас правоохоронців із загонів спецпризначення. Вочевидь, безпека стадіону прогнозувала можливість зриву поєдинку вболівальниками киян.


До масового вибігання справа не дійшла, але наприкінці основного часу біло-сині висадили решту піро у повітря, запаливши цього разу просто фаєри, частина з яких однаково опинилася в штрафній Рудька. Кіпер одним оком стежив за грою, а іншим дивився, аби не натрапити на палаючі вогники, деякі з яких устигав ще й викидати за поле. Що цікаво – Костянтин Труханов цього разу взагалі не зважав на дими на газоні й у повітрі. Вочевидь, вирішив дограти матч за будь-якої ціни. З іншого боку стадіону в унісон київському сектору запалили свої фаєри й донеччани, щоправда, їхнє видовище все ж було скромнішим.

Коли ж кияни притиснули на деяку мить Шахтар до їхніх воріт, Рудько взагалі відволікся від основних обов’язків і провів ще одну виховну бесіду із фанатами, про щось перемовляючись з ними й активно жестикулюючи.

Але не тільки піротехнічне безумство зіпсувало частину вражень від матчу. Погані звички «кузьми» ще довго доведеться викорінювати навіть на найкращих поєдинках в Україні. Мало того, що наш вболівальник традиційно приходить на сектор або за хвилину до стартового свистка, або на 15-й хвилині та й ще весело розплескує пиво по спинах сусідів.

Одеський стадіон почав порожніти вже на початку заключної десятихвилинки, хоча Динамо догравало в більшості і трохи напосіло на Гірників. Принаймні теоретично кияни тримали інтригу в матчі навіть за рахунку 0:2. Але попереду була ще церемонія нагородження й диктору на фірмовому суржику згодом довелося буквально припрошувати аудиторію не розходитися, аби переможців було кому вітати. Це при тому, що навіть суто візуально прихильників Шахтаря на арені того вечора було вдвічі більше, ніж фанів Динамо.


Але й це було ще не все. Після фінального свистка прийшов час показати себе «помаранчевим». До десятка прихильників Шахтаря прорвалися в ігрову зону, намагаючись привітати своїх безпосередньо на полі. До центру поля мало хто добіг і відчайдухів оперативно пов’язали.

Інших фанатів у нас немає. Так само, як й іншого шляху, ніж працювати клубам із фан-рухами. Звісно, у ситуації із фанатами Динамо масла у вогонь протесту підлила ситуація із іменними квитками і передматчева заява киян. Але уявімо, що ультрас обох команд проігнорували б матч. Цілком можливо, що головний блокбастер сезону відбувався у напівтиші. Більшість публіки прийшла у сектори не для активного вболівання. Власне кажучи, навіть повноцінну «хвилю» трибунами запустити не вдалося. Найемоційніший момент вболівальницької солідарності стався під час «переклички зарядами».

«Слава Україні!» – розпочали Гірники. «Героям слава!» — відповідали кияни. Слова розривали раптову тишу стадіону і в кінці він вибухнув оплесками. Це були наймилозвучніші вибухи того вечора.