- Як українці взагалі ставляться до нашої країни?
- Добре! Думаю, це взаємно. Вважаємо білорусів братнім народом. Я часто перетинався з вашими футболістами. Особливо здружився з Сергієм Корніленко, який колись виступав за «Дніпро». Дуже його поважаю, завжди із задоволенням спілкуюся. Останній раз бачилися на зборах в Туреччині. Тепло поговорили.
- Всю кар'єру ви провели на батьківщині. Як опинилися в «Славії»?
- Я раніше і не збирався кудись їхати. Думав, що залишуся вже в «Дніпрі». Але ви ж знаєте, що сталося з клубом. У цій ситуації отримав пропозицію з Праги, зважив всі «за» і «проти» і вирішив туди вирушити. Хороший шанс пограти на високому рівні.
- Ваші думки про протистояння з БАТЕ?
- Поважаємо суперника. Хороша команда, постійно грає в Лізі чемпіонів і Лізі Європи. Готуємося дати їй бій. Не люблю всі ці прогнози: хто фаворит і так далі. Коли суперники виходять на поле, шанси 50 на 50. А там гра покаже.
- Місто Дніпропетровськ тепер називається Дніпро. Як ставитеся до цього?
- Ох, політика. Намагаюся триматися від неї подалі. За три останні роки стільки всього сталося...Так, прийняли рішення перейменувати місто. Подобається це чи не подобається - хто ми такі і що можемо зробити? Я не політик, а спортсмен. У непростій ситуації, яка склалася в Україні, хочеться радувати вболівальників, дарувати їм тепло і видовище. Зараз всім важко.
- Але в Дніпрі ситуація спокійна?
- Нормальна. Місто знаходиться в двохстах кілометрах від війни, яка ведеться на Сході. Дніпро прийняв багато хворих, поранених, простих біженців, відкрив людям двері, дав дах над головою, якого вони були позбавлені. Загалом, здорово допоміг у критичній ситуації. Зараз в місті багато народу зі сходу України.
- Прийшла б вам повістка - вирушили б воювати?
- Не знаю. Не можу сказати. Є війна, а є мирне життя...Загалом, це складне питання. Риторичне.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
