Марлос наприкінці вересня став громадянином України та отримав виклик до національної збірної. Ці неоднозначні події викликали неабиякий резонанс. Дехто вважає, що залучати в «синьо-жовті» ряди натуралізованого футболіста на останні матчі циклу не варто, позаяк на його оптимальній позиції правого вінгера грає лідер команди Андрій Ярмоленко. В той же час існує думка, що виконавцю такого рівня неодмінно знайдеться місце в старті збірної України. Спробуймо таке місце підшукати.
Під нападником
Найбільш реальна позиція для Марлоса. Вибити з основи нинішніх Ярмоленка і Коноплянку «гірнику» не вдасться, тому доведеться миритися з найкращою із запропонованих «вакансій». Важко сперечатися, що на фланзі Марлос ефективніший, а під нападником йому буде не настільки комфортно та звично.
Він висококласний футболіст і, безперечно, володіє навиками гри центрального атакувального хавбека, але в Шахтарі екс-бразильця майже не використовували на цій позиції. Якщо в клубі в симбіозі з «вчорашніми співвітчизниками» гра Марлоса в центрі має шанси виглядати органічно, то абсолютно нове середовище збірної в купі з невідомими партнерами та новими тренерськими вимогами може поставити новобранця «синьо-жовтих» у важке становище.
На правому фланзі
Таке рішення Андрія Шевченка викличе неймовірний шквал емоцій. Головного тренера відразу звинуватять у тому, що він «розчистив» місце для новачка та створив йому максимально комфортні умови, пожертвувавши Ярмоленком.
Для Марлоса подібний розвиток подій – ідеал. Зручна позиція плюс Коваленко під боком. Віктор – єдиний атакувальний гравець у національній дружині, з яким Марлос періодично взаємодіяв, завдяки чому як-не-як відчуває його.
Прилаштувати Ярмоленка центрфорвардом можна, це не кримінал. Андрій має досвід гри в нападі та відповідну антропометрію, але вся Бундесліга, зокрема і наставник Борусії Петер Бос, бачить різницю в користі від флангової гри колишнього капітана Динамо та від його потугів в чужому штрафному майданчику. Виправдано мучити Ярмолу? Сумнівно.
«Фальшива дев'ятка»
Зважаючи на дефіцит нападників, тренерський штаб збірної України може поекспериментувати, зігравши без «чистих» форвардів. В ідеалі регулярна зміна позицій атакувального тріо постійно триматиме в напрузі захист суперника.
Такий склад нашої передньої лінії здатен створити проблеми навіть хорватській обороні, але ми знову впираємося в незіграність. Існують великі підозри, що за такої схеми центр нападу весь час буде вільним, а простріли та навіси, якими відмінно оперують Коноплянка та Ярмоленко, будуть безадресними.
Висновок
Марлос не має ідеального місця, яке б всіх влаштувало, він ніяк відразу не впишеться в стартовий склад. Потрібно або чекати, поки португаломовний українець звикне до нової позиції та партнерів, або жертвувати найсильнішими якостями лідерів, або кардинально ламати схему гри.
Андрій Шевченко в найближчих матчах, за логікою речей, мав би відвести Марлосу роль джокера і спробувати його на всіх можливих позиціях. Ризикувати, випускаючи новоспеченого козака в старті, зовсім не виправдано, адже на фініші відбору саме зіграність та порозуміння на полі мають вийти на перший план. З іншого боку, Марлос не того рівня футболіст, якого варто викликати в збірну лише для знайомства.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
