​Андрій Ярмоленко: «Бойкот матчу з хорватами не потрібен ні футболістам, ні самим вболівальникам»

Збірна України 4 Жовтня, 14:17 7948
​Андрій Ярмоленко: «Бойкот матчу з хорватами не потрібен ні футболістам, ні самим вболівальникам»
Вінгер дортмундської «Боруссії», капітан збірної України Андрій Ярмоленко в інтерв’ю 1927.kiev.ua розповів про адаптацію в новому колективі, з ким вже потоваришував у «Боруссії», чи дивиться матчі «Динамо», як часто зустрічає українців у Дортмунді та що думає з приводу натуралізації Марлоса.

«Всі запитують про привітання новачків у «Боруссії», а я відповідаю, що, слава Богу, поки що нічого такого не було»

— Ви успішно дебютували. Виходить, що мовний бар'єр не став на заваді. Як успіхи з вивченням німецької?

— Пройшов всього місяць і, насправді, було не так багато часу, щоб займатися вивченням мови, але я це роблю, було кілька уроків німецької мови. Вивчив слова, які є необхідними на футбольному полі: вперед, праворуч, ліворуч і так далі. Ну і побутові: доброго ранку, на добраніч. З кожним днем вивчаю все більше німецьких слів, працюю над цим. В німецькій для мене взагалі все нове і десь важкувато, але головне – це бажання вчити.

— Як проходить установка на гру? Через перекладача?

— Тренер говорить німецькою і все так пояснює та показує, що, в принципі, все ясно. А якщо є моменти, які я не зрозумів, то потім підходжу та запитую і в другого тренера, і в головного, тому з цим проблем немає.

Петер Бош тренер дуже хорошого рівня – це помітно відразу. Недаремно в нього кар’єра пішла стрімко вгору: «Вітесс», «Аякс», а тепер «Боруссія». Є багато речей, які є новими для мне, і мені приємно цьому всьому вчитися.

— Чи є у Боруссії своя традиція привітання новачків?

— (Сміється, - ред). Мене всі хлопці запитують про це, а я відповідаю, що, слава Богу, поки що нічого такого не було. Дуже насичений графік і це все робити ніколи, бо граємо через два дні на третій. Але якщо якась традиція є – що товариші по команді скажуть, те й робитиму.

— Можливо, для новачка в німецькій буде сюрпризом заспівати пісню на німецькій мові?

— Я думаю, що краще цю тему не буду розкручувати. Там хлопці теж з почуттям гумору дружать, і якщо десь прочитають це інтерв’ю, то для мене спеціально таке можуть і загадати, навіть якщо такої традиції немає (сміється, - ред).



«Як тільки я підписав контракт, мені одразу написав Нурі Шахін в Instagram Direct та привітав»

— За свої дебютні голи «проставлялися»?

— (Сміється, - ред). Як тільки приєднався до команди я підійшов до хлопців і запросив на вечерю. Вони погодилися і сказали, як тільки з’явиться вільний час, ми це організуємо. Зараз в нас такий темп буде до зими. Як тільки хлопці скажуть, що є час, із задоволенням запрошу всіх на вечерю.

— З кимось в команді вже склалися дружні відносини?

— В принципі, всі хлопці дуже дружні. Як тільки я прийшов, зовсім нічого не знаю, а там є свої правила, свій режим дня і він відрізняється від нашого розкладу, і хлопці підходять і допомагають, підказують. В побутових питаннях теж – запитують, чи допомогти з житлом. В цьому плані їм велике дякую, що допомагають новим людям. Приємно, що це робить не лише керівництво, а й самі гравці.

А так, найбільше спілкуюсь з турецькими друзями. Як тільки я підписав контракт, мені одразу написав Нурі Шахін в Instagram Direct та привітав. Спочатку подумав, що це може якийсь фейк, але зайшов на сторінку і переконався, що це офіційна сторінка. Відписав йому, подякував. Пізніше ми поспілкувалися після нашої гри зі збірною Туреччини. А коли приїхав у Дортмунд, то найбільше спілкуюсь із Шахіном і Топраком.

В цілому, в мене зі всіма дуже хороші стосунки і в команді прекрасний мікроклімат. Всі посміхаються, сміються, якщо невдалий матч, то підтримують один одного. Мені все подобається.

— Як освоюєтеся в Дортмунді? Облаштувалися? Із містом познайомилися?

— З житлом допомагає клуб. Поки що, з цим все дуже складно. Варіантів з орендою дуже мало. Найбільше житла тут виставляється на продаж. Думаю, питання із житлом владнаємо вже після цих двох матчів збірної.

Дружина, як і я, теж вчить німецьку. Знає базові слова. Ми з нею домовилися, що будемо вчити разом. Їй подобається вчити нові мови і цікаво вивчати німецьку.

Ми вже гуляли містом. Тут дуже гарний «Вестфаллен парк». Якщо порівнювати із Києвом, то Дортмунд не велике місто. Тут всього 600 тисяч жителів. Але все необхідне для життя. Де з дітьми погуляти, чим їх зайняти знайшов. Сумно їм не буде.

«Коли я перший час їздив на таксі, то із п’яти водіїв троє приїжджали наших, українців»

— Ви отримуєте високі оцінки преси, в кожному матчі результативні дії - планка висока. Далі - більше?

Я завжди стараюсь на кожному тренуванні і кожній грі віддавати всі сили, а на полі маю результат. Бувають матчі, де все добре виходить, бувають, невдалі матчі. Звісно, я читаю багато преси, в тому числі і нашої, і зараз всі хвалять, все добре. Але я знаю, що при першій невдалій грі, при першій осічці буде критика і я до цього готовий. Невдалі ігри бувають у всіх, навіть у Мессі, тому я до цього абсолютно нормально ставлюся.

Я знаю, що є дуже багато недоброзичливців, які тільки чекають, щоб Ярмоленко зіграв погано, щоб його покритикувати. Це для мене слугує ще однією мотивацію, щоб виходити на кожне тренування, на кожен матч і доводити, що я гідний грати в такому клубі, як «Боруссія» Дортмунд.

— По суті, Ви їм кожного матчу «привіт» своєрідний передаєте своєю грою…

— Та ні. Для мене головне, це моя робота і те, що я маю щодня чомусь новому вчитися, та показувати якісний футбол.

— Наші (чи російськомовні з СНГ) у Дортмунді до вас підходять за автографами?

— Так, особливо в Дортмунді дуже багато наших, з України. Коли я перший час їздив на таксі, то із п’яти водіїв троє приїжджали наших, українці. Я так здивувався і запитав, чи справді так багато українців у Дортмунді. Мені відповіли, що так. Тут багато наших співвітчизників. Був приємно здивований цьому.

Коли ми грали першу домашню гру, то під час розминки я помітив український прапор. Після матчу підійшов і подарував цьому вболівальнику футболку.

Embed from Getty Images


«Пропустив тільки два матчі «Динамо»

— Реал був одним з найсильніших суперників, з якими Вам доводилося грати? Чого не вистачило, щоб розписатися у воротах королівського клубу?

В першому таймі невдало обробив м’яч і вийшло лише робити передачу. «Реал» не прощає найменших помилок. Будь-яка втрата м’яча може бути фатальною. В УПЛ часто при втраті в центрі суперник може навіть не добігти до воріт. А рівень «Реалу» такий, що за дві-три передачі після обрізки створюють момент.

Було дуже багато емоцій після цієї гри – як позитивних, так і негативних. Не можу сказати, що ми погано зіграли, але суперник покарав нас за наші помилки. Недаремно вони два роки підряд виграють Лігу чемпіонів. В «Реалі» зібрані одні з найкращих гравців світу на своїх позиціях. В нас буде ще одна гра, будемо працювати. Перед нами теж стоїть завдання виходу з групи.

Embed from Getty Images


— Була ностальгія за Україною, Києвом чи сумувати було ніколи?

— Ностальгії не було. В мене було дуже мало часу. Я не проходив збори з новою командою, щоб зрозуміти, як вона грає. Вже по ходу тренувань я спостерігав та аналізував гру. Тренер та тренерський штаб все пояснювали, показували. Звісно, з колишніми партнерами по «Динамо» зідзвонюємося, говоримо. Я дивлюся всі ігри «Динамо». За цей місяць пропустив тільки два матчі, бо ми грали в один час. Але потім після матчу включав запис і передивлявся. Так що слідкую за виступами «Динамо», переживаю за них.

В матчі проти «Зорі», чесне слово, я вже думав, що гра була закінчена після 3:0. Мабуть, так само подумали й гравці та тренерський штаб. Специфіка нашого чемпіонату така, що в нас дуже рідко відіграються після 3:0. Я говорив хлопцям, що скільки грав за «Динамо» - такого не бачив. Хлопці розслабилися і вже походу було важко зібратися. Колектив у «біло-синіх» молодий і на майбутнє для них це буде дуже хороший досвід, щоб таке не повторилося. Звісно, такі матчі приваблюють вболівальника, але мені було прикро, що «Динамо» втратило очки.

Я досі спілкуюся з фанами «біло-синіх» в чаті. В нас там, приблизно, 5 футболістів і 10 вболівальників із сектора. Після кожної гри вони висловлюють свою думку, і вони були вражені таким результатом та великою кількістю гольових моментів і за результат ніхто претензій не висловлював.

«В нашій країні всі прекрасно знають, що Марлос — якісний гравець»

— Ультрас «Динамо» закликають до бойкоту матчу зі збірною Хорватії у зв’язку з введенням паспортного контролю при покупці квитків…

— Я в хороших стосунках з фанами «біло-синіх» і завжди відносився до них з повагою, але, я вважаю, для того, щоб був порядок на стадіоні, це є необхідними заходами. Якщо хтось захоче зробити щось протиправне на стадіоні, цю людину буде легко знайти. Тут немає нічого поганого, якщо ти йдеш вболівати за свою команду і перебуваєш на стадіоні заради футболу. Якщо не збираєшся робити щось кримінальне – яка тобі різниця? В багатьох країнах так роблять.

А бойкот не потрібен ні нам, футболістам, ні самим вболівальникам. На нас чекають два найважливіші матчі цього відбору і нам дуже потрібна підтримка. Збірна з вболівальниками – єдине ціле і без них ми не досягнемо потрібного результату.

Про гру з хорватами нам ще рано думати. Потрібно зосередитися на матчі з Косово. Нам багато хто вже дав три очки в цьому протистоянні, але потрібно ще взяти ці три пункти, а потім думати про хорватів.

— Що думаєте з приводу натуралізації Марлоса? Він підсилить збірну?

Звісно. Марлос - якісний гравець. В нашій країні всі це прекрасно знають. А з приводу натуралізації, надання громадянства, я завжди говорив, що якщо людина хоче жити в нашій країні, шанувати наші традиції, то чому би й ні? А якщо громадянство приймається з особистої вигоди – я проти.


— Проти Косово попередній матч вигравали. Зможемо повторити?

— Ми розуміємо, що в нас вже немає права на помилку. Потрібно підготуватися, вийти на поле та взяти три пункти будь-яким способом.

— Можливо, після виступів за «Боруссію» в Бундеслізі та Лізі чемпіонів впевненості в своїх силах ще більше додалося?

— Я й до переходу в «Боруссію» був впевнений в собі (сміється, - ред). В будь-якій грі я стараюся віддавати всі свої сили, щоб потім не було соромно дивитися людям в очі.

Розмовляв Микола Тимощук