— Які підсумки після завершення першого збору могли б підбити?
— На кожен збір ми маємо план, який потрібно виконати: фізичні вправи, багато бігових вправ та іншої роботи. Цей план ми виконали. Умови були прекрасні.
Що стосується матчів, то суперники були хорошими. Звісно, в кожній грі, якою б вона не була, хочеться перемагати, але не варто звертати особливої уваги на результати цих спарингів. До того ж, наші суперники були в кращих кондиціях, ніж ми. В деяких вже чемпіонати розпочиналися, а ми тільки почали підготовку.
На другому зборі буде зовсім інша робота. В нас ще є два тижні. Будемо підтримувати ту форму, яка є зараз, плюс ще навантаження додадуться та приділимо увагу тим моментам, які в нас не зараз ще не дуже добре виходять.
Найголовніше – підійти в чудовому стані до чемпіонату та першого матчу Ліги Європи.
— Чи залишається після поразок в товариських матчах негативний осад?
— Звісно, це завжди неприємно. Кожен спортсмен працює, щоб перемагати, тому настрій після програних товариських матчів теж не найкращий. Потрібно робити висновки і виконувати той об’єм роботи, який нам призначено. Від матчу до матчу було видно, що ми додаємо. По собі можу сказати, що перші матчі виходять більше на емоціях, бо ти скучив за грою, але ти розумієш, що ти не готовий.
Головне, щоб був хороший настрій, коли розпочнуться офіційні матчі. Я вже не один раз стикався із тим, що на зборах з першого матчу лише впевнені перемоги і ти сидиш і думаєш: «Ми набрали шалену форму. Швидше б розпочався чемпіонат». А коли він розпочинається і щось не виходить, то починаєш шукати в чому причина, адже на зборах перегравали суперників на голову вище тієї команди, з якою граємо офіційний матч.
— Як працюється в захисті з Артемом Шабановим?
— Видно, що він працює, старається. Гравці, тренери його підтримують. Ми спілкуємось, підказуємо, коли потрібно. Звісно, хотілося б щоб він швидше адаптувався і допоміг нам. Він досить кваліфікований гравець і обов’язкого допоможе команді. Йому потрібен час. Для кожного гравця важливо відчути себе важливим. Тоді ти відчуваєш впевненість і можеш показувати хорошу гру. Чим швидше він освоїться, тим краще для нього і для команди.
— Багато хто бачить Вербича заміною Ярмоленку, з яким у вас було хороше взаєморозуміння. Чи варто очікувати нової результативної зв’язки Морозюк-Вербич?
— Той факт, що в Бенджамінову бачать заміну Ярмоленку може на нього сильно тиснути. На фоні цього навпаки щось може не виходити.
В першу чергу, помітно, що Вербич є футболістом хорошого рівня: швидкий, добре технічно оснащений, мислячий. Він нам обов'язково допоможе. Але на це потрібен час, щоб зрозуміти і відчути кожного партнера, який грає поруч. І нам потрібно зрозуміти його сильні якості і як їх використовувати. Це процес не з легких, але в нас ще є час на підготовку і в офіційних матчах всі побачать наших новачків у всій красі, так би мовити.
— За минулий рік ви подорожчали на один мільйон євро – з 1,5 до 2,5 мільйонів євро. В 2018 році ця тенденція збережеться?
— Хотілося б, звісно, щоб зберігалась (усміхається, - ред). Як хлопці жартують: «Ти, як дороге вино, - чим старше, тим краще». Зараз мені 30 і, навпаки, дивуюсь, що дорожчаю. Я сміявся якось, що, можливо, до років 35 буду коштувати мільйонів десять. Хотілося б дорожчати, прогресувати. Якщо є подорожчання, значить і якість гри зростає.
Дивлюсь на молодих хлопців, яких зараз у нас достатньо, і думаю: «У них все тільки починається. Я ніби молодий, а вже 30». Русік Ротань говорить, що 30 років – ще навіть не середина. Можна грати і грати.
Тому я себе підбадьорую, хочу грати, рости з командою, і як особистість. Це моя мета.
— Як вам музичні подарунки від вашої дружини? Подобаються?
— Це незвичайно (усміхається, - ред). Вона підіймає настрій і мені, і собі. Є багато схвальних відгуків, які пишуть: «Молодець, продовжуй!». Є й такі, котрі пишуть, що голос якийсь не такий, але це ж не було записано, щоб сподобатися. Всім не сподобаєшся. Це було зроблено з гумором. Особисто мені – подобається.
— Чи не писали ви вірші вашій дружині?
— Як починали зустрічатися, то писали один одному напівромантичні вірші. Зараз лише вона пише. Запитав її, як це вийшло. Каже, їхала в машині на роботу, грала ця музика. Так і придумала. Приїхала і записала на папір. Вже пізніше зняла відео. Якщо людині це підіймає настрій – чому ні? Кожен має робити те, що йому подобається. Я теж багато чого роблю, але, на жаль, не все можу всім показати і розповісти. Ірина в мене нестандартна, нешаблонна. Мені завжди подобалась в ній така імпровізація. Головне, без перебору.
Очікуйте найближчим часом на другу частину інтерв'ю
Розмовляв Микола Тимощук
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
