Кияни майже не готувалися до гри. Сім гравців були в розпорядженні тренера збірної СРСР Едуарда Малофеєва. В Іспанії та Мексиці вони готувалися до фіналу Кубка світу.
Ще шестеро в складі збірної клубів СРСР їздили в турне до Індії.
Натомість хтось підмовив віденців поїхати готуватися до матчів в Узбекистан, що входив до складу СРСР. Вражені ненав'язливим радянським сервісом, віденці хоч і перемогли «Пахтакор», але користі від турне не мали.
Перший тайм віденського матчу був важким. Чанов кілька разів рятував команду. У другому Андрій Баль довгим пасом кинув у прорив лівим флангом Василя Раца. Простріл - і Ігор Бєланов у боротьбі із захисником відправляє м'яч у порожні ворота – 0:1.
Ще за 5 хвилин Рац класно виконав штрафний. М'яч опустився точно на голову Ігоря Бєланова, а від неї – в дальню дев'ятку воріт австрійців – 0:2.
«Рапід» розгубився, а кияни довели справу до розгрому. Спочатку Рац підхопив м'яч після виносу воротарем і лівою ногою відправив його у ворота – 0:3.
А ще за кілька хвилин Павло Яковенко забив м'яч, який згодом російський коментатор Василь Уткін назве найкрасивішим із тих, що він бачив. Після проходу Яремчука правим флангом м'яч вилетів за межі карного майданчика. До нього кинувся Блохін, але вчасно побачив Яковенка, який набігав. Відбувся удар неймовірної сили, і м'яч струсонув ліву штангу воріт голкіпера Консела й вилетів у поле. Яковенко не зупинився й продовжив рух уперед. Він зловив відскок і лівою ногою невідпорно пробив під праву штангу – 0:4.
Наприкінці матчу Вілфурт забив м'яч престижу – 1:4.
За два тижні в матчі-відповіді кияни виграли ще переконливіше – 5:1.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
