Андрій Ярмоленко: «У «Боруссії» потрібно бути напоготові: трохи зазівався - і тебе вже знімають на мобільний телефон»

Світовий футбол 21 Травня, 14:50 740
Андрій Ярмоленко: «У «Боруссії» потрібно бути напоготові: трохи зазівався - і тебе вже знімають на мобільний телефон»
Півзахисник збірної України та дортмундської «Боруссії» Андрій Ярмоленко розповів про свій перший німецький сезон.

- Андрій, чому тебе навчив перший рік в Німеччині?

- Безумовно, це був величезний досвід. Доводиться, по суті, по-новому проходити деякі футбольні речі. Звикати до іншого менталітету, налагоджувати комунікації, завойовувати довіру хлопців. Але я довго до цього йшов, тому не скаржуся. Був готовий до всього того, що мені треба було пройти. В ігровому плані це, звичайно, зовсім інший рівень, ніж чемпіонат України. Тут багато всього нового, і я намагаюся постійно вчитися і працювати над собою.

- У «Боруссії» ти добре почав, але потім отримав травму. Може, не варто ставити такий темп?

- Я не сперечаюся, що коли тільки прийшов, показував набагато кращий футбол, ніж потім. Але тут справа не тільки в мені і не тільки в травмі. Спад настав у всієї команди, і я по собі відчував, як грав у перших матчах і як - потім. Результати погіршилися, але провал носив колективний характер. Мені здається, що на певному етапі пропала якась впевненість. Та, що була на початку сезону.

Можливо, психологія і стала причиною всіх наших проблем. Програли один матч, другий, третій, пішов тиск уболівальників, ЗМІ. Не виключено, що з цим ми і не впоралися.

- Перед матчами з такими командами, як «Боруссія», у нас завжди прийнято дивитися на їх футболістів знизу догори. Невже вони дійсно абсолютно інші?

- Рівень гравців, звичайно, дуже хороший - тут і говорити нема чого. Але я не можу сказати, що тут футболісти з іншої планети. У нас теж достатньо професіоналів, хоча тут цей фактор, звичайно, на першому місці. Виходить суміш високої майстерності і величезної відповідальності.

- У Дортмунді частіше доводиться заходити в квадрат?

- Не можу так одразу сказати - не рахував (посміхається). Думаю, десь так само, буває по-різному. Можу сказати тільки одне - вийти з нього тут складніше. Відібрати м'яч у «Боруссії» - завдання не з легких.

- Скільки у вас в команді тренерів?

- Штаб дуже великий. Так, у головного тренера три основних асистенти, а з воротарями, наприклад, теж працюють три фахівці. Плюс аналітична група і так далі.

- Медичний корпус теж значний?

- Так, але я б не сказав, що мене тут так сильно щось здивувало. Звичайно, рівень - топ, тут і годі й казати. Але в «Динамо» теж все дуже серйозно. Інша справа, що в багатьох клубах України, наскільки я знаю, всього цього немає і близько. Ось це проблема. У Німеччині найвищий професіоналізм у всіх командах.

- По ходу сезону вас якось тестують?

- Звичайно. Майже кожного тижня на другий день після гри ми здаємо кілька нормативів у тренажерному залі. Спочатку стрибок - визначають твою силу. Потім тест на швидкість. На стіні по черзі спалахують лампочки, і тобі потрібно якомога більше їх погасити за одну хвилину.

- Футболістів зважують?

- Раз на місяць визначають вагу, жир, склад м'язів, води в організмі і так далі.

- За зайві грами штрафують?

- Я з цим не стикався і нічого такого не чув. Нещодавно сам набрав п'ять кілограмів. По ходу сезону у мене такого ніколи не було.

- Це було пов'язано з травмою?

- Так, два з половиною місяці я, по суті, не виходив з тренажерного залу, жив там. На пляж готувався (посміхається). Але в тому-то і справа, що коли встав на ваги, побачив, що жиру у мене тепер набагато менше, а м'язів - більше. Мені сказали, що це добре. Мовляв, потрібно грати з такою вагою.

- Звик до нього?

- Ні. Я сказав, що моя ігрова вага - 83 кг. Так мені краще на полі. Довелося днів 10 помучитися. Менше їв, мало пив і не качався. Скинув п'ятірочку.

- У березні з «Боруссією» тренувався легендарний олімпійський чемпіон Усейн Болт. Підвищив він вашу готовність?

- Я в той момент ще не був в основній групі, але за його роботою стежив.

- Як враження?

- Що тут скажеш - машина! Міць така, що словами не передати. Звичайно, мені було приємно познайомитися з такою легендою.

- Як у нього з футболом?

- Бажання - величезне. Але специфіка ж зовсім інша. Болт працював на 100-метровій дистанції, а це все футбольне поле, де рідко доводиться за один ривок долати такі відстані. У футболі більш короткі дистанції, тому йому треба ще багато тренуватися.

- З гумором в Дортмунді все в порядку?

- Коли був П'єр-Емерік Обамеянг, взагалі було дуже весело (посміхається), але і зараз добре. Колектив - відмінний, всі хлопці позитивні. Але гумор трохи не такий, як у нас. Потрібно весь час бути напоготові. Десь трохи зазівався - і тебе вже знімають на телефон. Так що концентрація завжди максимальна - інакше відразу потрапиш в соціальні мережі.

- На тренуваннях граєте в щось під інтерес?

- У квадрат - постійно. За дві хвилини, за хвилину тренери попереджають, що залишається мало часу, і двоє людей, які залишилися після свистка відбирати м'яч, проходять через коридор слави.

- Це як?

- Це коли тебе вся команда різними частинами тіла та по різних частинах тіла (посміхається).

- Навіть не сумніваюся, що в Німеччині ти пильно стежиш за всім тим, що відбувається в Україні. Як звідти виглядають всі наші скандали і розбирання?

- В принципі, так - як було, так і є. Я дійсно все читаю, дивлюся, аналізую. Звичайно, тут такого немає - тут просто обговорюють футбол. Я розумію, що наші країни дуже відрізняються. Але десь і правильно, що журналісти і фахівці, дивлячись на все це неподобство, піднімають актуальні питання. Ті ж договірні матчі - це ж взагалі тихий жах! Я не розумію, як можна нечесно грати в футбол.

- Партнери по «Боруссії» часто запитують про Україну?

- Звичайно. Ми обмінюємося головними новинами, розповідаємо різні історії. Турецькі футболісти, Нурі Шахін і Топрак, взагалі знають всю нашу збірну по іменах. Коли турки готувалися до гри з нами, їх тренер Мірча Луческу все про нас розповів. Також ми часто спілкуємося з Сіндзі Кагавою, і він ставить багато питань. Точно так же, як і я. Нормальні комунікації і з іншими хлопцями.

Євген Гресь