Марокканці не є хлопчиками для биття. Ви лише вдумайтесь в ці цифри. Африканці перед поєдинком з українцями не програвали 15 матчів поспіль, з них лише три звели внічию. Серед суперників були такі міцні збірні як Сербія, Нігерія, Кот-д'Івуар, Єгипет. Марокканці грають швидкий, не притаманний африканцям футбол. Інколи усе поле проходили трьома пасами і виходили віч-на-віч з П'ятовим. Суперник добре рухався без м'яча, одразу помітно, що до чемпіонату світу африканці підходять в хорошій формі. Тож футболістам Андрія Шевченка не було можливості грати з опущеними рукавами. Відчути плече партнера і напрацювати зв'язки у непростому матчі це беззаперечно корисно і важливо.
Дефіцит нападника. Вкотре в матчі збірної України мусимо констатувати, що у нас немає гідної конкуренції попереду. В першому таймі практично без м'яча зіграв Євген Селезньов. По перерві нав'язав боротьбу супернику Артем Бєсєдін. Але вкотре нападники йдуть з поля без голу... І як вирішувати цю проблему точної відповіді немає.
Трикутники в центрі поля. Відверто в першій половині матчу не вразила трійка півзахисників Олександр Зінченко, Віктор Коваленко, Тарас Степаненко. Значно перспективнішими на їх фоні виглядають Микола Шапаренко, Сергій Сидорчук та Руслан Малиновський. Щоправда, останні з'являлися на полі по ходу другого тайму і вповні не могли розкрити потенціал. Відтак, залишилося гіркий присмак відчуття, що центр поля африканцям ми програли. І вже в поєдинку з Албанією цю ситуацію потрібно виправляти, адже в розпоряджені Шевченка є добротний підбір півзахисників.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
