Цей проект був одержаний ВР ще 11-го травня. Авторами є відомі радикали і Олег Ляшко, Андрій Лозовий, Ігор Мосійчук та Олег Березюк із «Самопомочі».
Сама по собі постанова досить цікава. Почнемо з назви: «Проект Постанови про недопущення трансляції в Україні заходів, що відбуватимуться на території Російської Федерації, якщо їх трансляція порушує законні права та інтереси громадян України».
Всередині бачимо текст: «Визнати, що трансляція в Україні заходів, які відбуватимуться на території Російської Федерації в рамках проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 року, вважатиметься такою, що порушує законні права та інтереси громадян України внаслідок збройної агресії і тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України». На перший погляд, жодних заборон немає. Втім, у пояснювальній записці знаходимо посилання на положення частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». І саме в цьому законодавчому полі пропонується заборонити телерадіоорганізаціям трансляцію ЧС-2018 на Росії. Мовляв, потрібно недопустити популяризацію в Україні країни-агресора через футбол та засудження зовнішньої агресивної політики РФ по відношенню до України. У заходах ЧС братимуть участь перші особи Росії, а в умовах санкцій та агресії така картинка, очевидно, може завдати шкоди психіці пересічного українця. Інструментарій Статті 6 названого Закону справді дає широке поле для того, щоб спробувати заборонити транслятору, а він у нас один - ТК «Інтер», показувати матчі ЧС.
Яка справжня мета
Буквально вчора стало відомо, що Парламентський комітет з питань свободи слова підтримав проект постанови. Окремі політики та журналісти висловили в соцмережах своє обурення.
І справді, телеканал «Інтер», який придбав в НСТУ права на показ матчів, за які ще до війни були заплачені чималі бюджетні гроші (близько $6 млн) - це вже успіх. Бо НСТУ показувати футбол не планувало, покупця тривалий час не було, а з боргами за придбані права (належать FIFA) вони остаточно ще не розрахувалися. Відповідно, і гроші українського платника податків могли піти в нікуди. З'явився «Інтер», який тягнув до останнього з придбанням. Подейкують, щоб заплатити менше грошей. Телеканал вже анонсував показ 56 матчів з 64, а також представив коментаторів. У спортивній спільноті українців наявність трансляцій футболу сприйняли із радістю. Бо не доведеться тепер сидіти на російських телеканалах через Інтернет. Втім, можливо, таки доведеться йти на такий крок. Якщо постанова популістів-радикалів буде підтримана у ВР. Постанова, яка для кожного українця з мозком виглядає не більше, ніж тупим популізмом. Хоча б з кількох причин.
По-перше, чомусь вона була отримана ВР тільки в травні 2018-го. Не рік ба навіть півроку тому, а за місяць до старту Мундіалю. Тобто, у кращому випадку вона буде ухвалена за якийсь тиждень до старту ЧС-2018.
По-друге, «Інтер» навряд чи тепер не транслюватиме ЧС-2018 навіть після її прийняття, що дасть можливість окремим гарячим головам вимагати від «Нацради» покарати телеканал. Українці ж, які збиралися дивитися футбол, і так це робитимуть. На SopCast чи російських Інтернет-ресурсах, де є доступ до російських телеканалів-трансляторів. І бачитимуть Путіна, якого і без того щодня спостерігають в українських новинах. Але небезпека навіть не в цьому. Там будуть російські коментатори, які можуть в теорії почати насміхатися над Україною, вливаючи у вуха власну пропаганду. Ось де справжня загроза, чи не так?
Та очевидно, що мета постанови тут не захистити вразливий мозок пересічного українця від Путіна та російської пропаганди в особі Мессі та інших футбольних зірок. Головна жертва - телеканал «Інтер», серед власників якого такі люди як Фірташ, Льовочкін. Цей телеканал і справді «зашкварений», його регулярно блокують різні активісти, хоча з дуже хорошими рейтингами. Варто лише згадати концерт до 9 травня і слова ведучих про «вулиці, які називають іменами фашистів» в Україні. І трансляція ЧС-2018 в умовах ухваленої постанови лише додасть негативного маркування каналу. А попереду - глобальний переділ ТБ-ринку.
В серпні завершується термін дії ліцензій на цифрове мовлення в загальнодержавній мережі - попереду новий конкурс. А з червня відбувається поетапне припинення аналогового мовлення в Україні. Цей процес повинен завершитися не пізніше січня 2019 року. В чинному законодавстві (затвердженому Кабінетом Міністрів Плані використання радіочастотного ресурсу України), терміном припинення використання технології аналогового телевізійного мовлення взагалі зазначається 30 червня 2018 року.
Перший конкурс на цифру в 2011-му для «Інтера» був успішним. Щоправда, на той час головна боротьба між гравцями на телеринку точилася за аналогове мовлення, якого більше не буде. Залишиться тільки цифра і саме на неї тепер орієнтуються телекомпанії. А в умовах нападок на канал через його інформаційну політику, «зашквари» до яких теоретично додасться заборонена трансляція ЧС-2018 (тільки якщо ВР підтримає постанову) з цифрою в «Інтера» можуть бути проблеми. Та вирішальну роль тут гратиме не футбол. Питання цифри і відмова від аналогового мовлення відбувається напередодні президентських виборів, які мають пройти 31-го березня 2019-го. Якщо аналогове телебачення зникне в січні 2019-го (відключити мають всіх, окрім Ua:Перший - їх у травні 2019-го), то до виборів залишиться два місяці. У цифрі ж в умовного «Інтера» не буде переваги у покритті, яка є при аналоговому телебаченні, коли у селах добре працювали лише умовні два-три телеканали, одним із яких і був канал Льовочкіна-Фірташа.
Покриття буде таке саме, як і в інших гравців. Це, звісно, за умови вдалого проходження конкурсу на цифру. І тут ще важливо, щоб пересічні українці підготувалися технологічно, придбали ТБ-тюнери (від 400 грн), щоб не лишитися без телебачення, або не дивитися програми через Інтернет.
Перед виборами перехід на цифру дуже вигідний, оскільки «зрівняє» покриття і, відповідно, у більш-менш рівних умовах за впливом опиняться телеканали, які у нас використовуються політиками. Тобто, Льовочкін та Фірташ, навіть за умови отримання цифри, не матимуть переваг у мовленні в умовній українській глибинці, де раніше телеканал міг впливати на людей в умовах інформаційного вакууму.
Більше того, Петро Порошенко квапить з відключенням аналогового телебачення вже у 2018-му році. Можливо, щоб не було скандалу за кілька місяців до виборів.
Тут напрошується висновок, що справа ЧС-2018 і його трансляції на «Інтері» лежить виключно в політичній площині. Захист інтересів українців тут декларативний. Оскільки, як вже було сказано, хто хотів - і так побачить Путіна та футбол. Якщо, звісно, наші спецслужби не будуть ходити по хатах і відключати Інтернет. А загроза не отримати цифру через «зашквари», в теорії, може вплинути на місцями антиукраїнську інформаційну політику телеканалу-транслятора. Що також комусь зіграє на руку перед виборами.
Андрій Коваленко
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
