- Ти вийшов на 90-й хвилині. Рахунок був нічийний. Чи не хвилювався через те, що тренер покладає на тебе останню надію?
- Ні, хвилювання з цього приводу не було.
- Був упевнений, що заб'єш?
- В такому ніколи не можна бути впевненим.
- Які емоції були, коли м'яч опинився у воротах?
- Всередині були неймовірні емоції, але я їх не показував, тому що «Львів» - це клуб, який мене виховав.
- Подякував Андрієвському за хорошу передачу?
- Так, звичайно.
- Після матчу ти затримався і довго не виходив. Тебе вибрали для допінг-контролю?
- Насправді, я був першим, хто покинув стадіон.
- Що сказав тренер після гри особисто тобі?
- Тренер подякував мені за гру.
- Назарій, тобі всього 19 років, але ти вже другий нападник в «Динамо. Тебе це надихає або, скоріше, хвилює?
- Звичайно, мене це надихає. Я про таке навіть і не мріяв.
- Чи потрібно купувати ще одного форварда-іноземця? Або Бєсєдін, ти, Алексєєв зможете забити скільки потрібно?
- Чесно кажучи, я не знаю, що вам відповісти на це питання.
- Тобі ніколи не говорили, що за манерою гри ти нагадуєш прославленого німецького бомбардира Герда Мюллера, який завжди знаходився в потрібний час в потрібному місці?
- Ні, такого не говорили. Але порівнювали з Серхіо Агуеро.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
