Як перемагати команди із Праги, кияни вже знають, адже рівно 20 років тому, у сезоні 1998/1999 у другому кваліфікаційному раунді Лігу чемпіонів пройшли чеську «Спарту». Нагадаємо, у тому сезоні команда Валерія Лобановського дійшла до півфіналу престижного турніру. Разом із автором вирішального пенальті у серії післяматчевих одинадцятиметрових ударів Юрієм Дмитруліним ми пригадуємо той досвід та робимо прогнози на майбутній матч:
- Бачив першу гру «Динамо» зі «Славією» у Празі, звісно, хотілося б, щоб команда виграла, але хлопці трохи не дотерпіли, тому від останньої хвилини залишився невеликий неприємний осад, все-таки, мали летіти до Києва із перемогою. Але, у цілому, результат нормальний, зокрема, забитий на виїзді м’яч. А гра команди, дозволяє вірити у те, що у підсумку, «Славію» ми пройдемо.
- Якої гри, на вашу думку, слід очікувати від обох команд у Києві?
- Не знаю, що саме тренери приготують на майбутню гру, але не думаю, що «Славія» піде вперед. Скоріше за все, буде така ж обережна гра з обох сторін. Не схоже на те, що ми побачимо багато забитих м’ячів.
- Під час кар’єри гравця ви зустрічалися із чеськими командами, чим відрізняється їхня манера гри?
- У мої часи, коли ми грали зі «Спартою», ця команда показувала більш комбінаційний футбол, футболісти були майстернішими, ніж зараз у «Славії». В цілому, тоді і зараз усе зовсім по-різному. Судячи з першого матчу, у чехів, крім флангових атак, майже нічого не було. У цьому, мабуть, більше заслуги «Динамо», чиї футболісти перекрили центр. Та й флангові подачи, якщо чесно, були не націленими, а просто виходили звичайні навіси. Більше у виконанні суперника я нічого особливого і не побачив.
- Якщо згадувати ваш матч зі «Спартою», у першому поєдинку у Києві «Динамо» поступилося 0:1. Чи були сумніви щодо підсумкового виходу до наступного раунду?
- У першій грі я не брав участі через травму, а у Прагу ми їхали із твердою впевненістю, що потрапимо до групового етапу Ліги чемпіонів. Ніхто навіть не сумнівався у тому, що ми обіграмо цю команду.
- Чи пам’ятаєте, як складався мач-відповідь у Празі?
- Звісно, було нелегко, адже «Спарта» мала певну фору після першої гри у вигляді голу на виїзді. Пам’ятаю, у них і м’яч добре тримався, і підтримка трибун була божевільною. Крім того, усі гравці високі, атлетичні, добре складені, що характерно майже для усіх чеських команд. Тож, повторюся, нам прийшлося непросто.
- Після ряду промахів у серії пенальті зі сторони гравців обох команд, ви підійшли до мяча останнім. Почувалися впевненим, що заб’єте?
- Насамперед, усе для перемоги зробив Олександр Шовковський, який парирував три одинадцятиметрові удари. А те, що я забив... на моєму місці міг опинитися будь-хто. Звісно, розумів, що від мого удару усе залежить. Не було часу на роздуми чи сумніви, просто підійшов, ударив та забив. Одразу ж вирішив, що битиму на силу та завдав удару по центру, а воротар не встиг підняти руки.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
