Зокрема, «лайками» під фото російського репера Тіматі, де той позує із Путіним і Кадировим, а також схвальною реакцією під деякою іншою «жестю» зашкварилися футболісти Шахтаря Андрій Пятов, Микола Матвієнко, Віктор Коваленко, Олександр Зубков, гравці Динамо Микола Морозюк, Артем Бєсєдін, Микола Шапаренко і навіть голкіпер Карпат Микита Шевченко, який, щоправда, вже встиг перепросити за свій вчинок.
Що відбувається? Це – зрада чи непорозуміння? Як на такий шокуючий і неприємний сюрприз реагувати вболівальникам?
Олександр Сидоренко (Фоззі), вокаліст ТНМК
– Ця історія ще раз демонструє, що ми і наші футболісти живемо в паралельних світах. Вони існують у середовищі, де ходять великі гроші. Це психологія «бабушки в лавочке»: простіше думати, що все – простіше.
Навіщо взагалі фоловити Instagram Тіматі? Вони не бачать в цьому проблеми. А я – бачу. Чи варто таких гравців усунути зі збірної України? У збірній і так немає кому грати. Якщо ми пропускатимемо їх ще й через «детектор патріота», буде грати один Зозуля і, можливо, ще кілька футболістів.
Просто нам потрібно розуміти, з ким ми маємо справу. У нас демократична країна, ми не змушуємо любити державу. Але є факт: декому з наших футболістів комфортно почуватися частиною Української Радянської Соціалістичної Республіки, де балом правлять російські артисти і так далі. Що ж, окей.
Володимир В’ятрович, Голова інституту національної пам'яті
– Потрібно розуміти, що талант не обов’язково означає “розум». Якщо людина талановита у мистецтві, спорті чи деінде, це не означає, що вона є надзвичайно розумною, і це не означає, що на неї потрібно орієнтуватися. Тим паче, вважати її моральним авторитетом. Часто хороший спортсмен – це лише хороший спортсмен.
Щодо вподобання людей, які ставлять під сумнів територіальну цілісність України чи якимось чином ображають нашу державу, очевидно, що тут має бути дуже серйозний моральний осуд від українського суспільства. Аби в майбутньому усі розуміли – такі кроки є поза межами дозволеного.
Сергій Жадан, письменник і поет
– Скільки я себе пам’ятаю, постійно хтось розчаровується у футболістах. Адже якщо тобі подобається якийсь гравець, ти наділяєш його у своїй уяві всіма можливими чеснотами – інтелектуал, патріот і так далі. Проте далеко не обов'язково людина, яка добре грає у футбол, – інтелектуально підкована. Ситуації, яка виникла зараз, я абсолютно не дивуюся.
Людина, що є громадянином України і підтримує агресора – який вона має вигляд і в якій позиції перебуває? Національна збірна – не просто спортивна команда. За цим повинна стояти гордість за свою країну і відчуття патріотизму. На моє глибоке переконання, спорт не може бути поза політикою. Тож цим хлопцям потрібно замислитися, за кого вони грають і кого підтримують.
Валерій Харчишин, фронтмен «Другої ріки»
– Я їм у голову, звичайно, не залізу і мізки не вправлю. Але я, музикант, через свою заклопотаність футбол дивлюся рідко. Аналогічно, напевно, і вони – грають, не вникаючи в елементарні речі. Можливо, наші гравці швидко бігають – мізки провітрюються настільки, що частина цих мізків залишається у повітрі.
Зараз знову почнуть торочити, що спорт – поза політикою. Те саме кажуть наші артисти, які виступають у Росії – «музика поза політикою». Такі собі «голуби мира», які начебто хочуть помирити два народи, що посварилися.
Але я скажу так: можеш не бути великим патріотом, але якщо ти граєш за цю збірну, то хоча б люби свою країну, свою команду, свою вулицю, свій будинок. Не потрібно плювати і, даруйте, ходити у туалет там, де ти живеш. Але декому, вибачте, наср*ти – вони просто грають у футбол і більше нічого. Так не повинно бути, на мою думку.
Роман Вінтонів (він же – Майкл Щур), тележурналіст
– «Лайки» для Тіматі – це їхня особиста справа. Але вони повинні розуміти, що «лайки» – це демонстрація певної позиції. І це не та історія, коли «лайкнув» – і все ОК. Я радий, що журналісти опублікували цей матеріал. Тепер футболісти повинні відповісти за ці «лайки» або хоча б прокоментувати їх.
Вболівальники справді можуть вимагати відсторонення певних гравців зі збірної – це логічно. Але спершу потрібно дочекатися їхньої відповіді. Бо якщо подивитися на мою історію «лайків», там також можна до чогось докопатися. Якщо подивитися, на кого я підписаний у Facebook, – є персонажі, які можуть комусь не сподобатися. Але це – моя робота, я мушу слідкувати за багатьма людьми. Тож давайте дочекаємося коментарів: нехай пояснять, чому вони вирішили це «лайкнути», що вони під цим мали на увазі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
