Півзахисник тоді допускав багато індивідуальних помилок, але його доводилося захищати в силу інтенсивності. Гармаш був тим, хто давав найбільше потужності і цупкості грі «Динамо» в центрі поля.
Нині рівень браку у Гармаша залишився тим же, але інтенсивність значно знизилася. І тут вже постає запитання – навіщо тримати такого гравця на полі? Чи вчорашній матч – то лише виняток з правила?
Нічим унікальним Гармаш в центрі поля не відзначився. Пробивав по воротах не частіше за своїх партнерів, з м'ячем зустрічався рідко. Важливий момент: лише у Вербіча і Морозюка – менший відсоток володіння сферою, аніж у Дениса.
При тому, що позиція Гармаша передбачає постійний контакт з м'ячем. З Вербіча багато питати не доводиться: його чомусь використовували у якості стовпа, як зазвичай використовують Бесєдіна. Тут вже запитання до тренерського штабу: навіщо, маючи на вістрі атаки гравця, що добре ногами порається з м'ячем і, навпаки, не дуже добре користується корпусом та габаритами, весь час застосовувати довгі передачі в боротьбу? Тим паче, що Гармаш не допомагав Вербічу, не вигравав підборів, відскоків м'яча.
Важливий момент: Денис Гармаш не виграв жодного верхового м'яча, хоча «Динамо» здійснило аж 64 довгих закидання. У Гармаша були три спроби атакувати ворота «Ренна» головою – невдалі. Навіть Вербіч діяв ефективніше в цьому компоненті гри.
Контроль м'яча – то ще не панацея, скажуть захисники Дениса. Буяльський, приміром, також рідко контактував зі сферою, але ж він завдав аж трьох ударів по воротах, забив гол, йшов у дриблінг. Цього не було у Гармаша, лише – відбори м'яча. П'ять спроб – п'ять виграних дуелей. Мабуть, єдине, за що не можна критикувати Гармаша.
Добре, що Олександр Хацкевич цього разу не зволікав з заміною і пробрив Гармаша в середині другого тайму. Мабуть, терпець тренера увірвався, коли Гармаш двічі віддав передачу начебто на загострення… у зону, де не було партнерів. Цікаво лишень, чи ці дії враховуються в корисні ТТД? Сидорчук, який вийшов на заміну, ліпше грав у пас, але з м'ячем поводився також не особливо бережно. Чого вартий хоча б привезений кутовий у центрі полі. А ось розкритикований раніше Че Че – то вже інша справа. Бразилець помітно освіжив центральну вісь і не в останню чергу сприяв переможному голу. Залишається вияснити, чи був це разовий спалах, чи щось таке, що може претендувати на стабільність?
Олександр Хацкевич повинен робити висновки. Якщо інтенсивність гри Гармаша знижується, а відсоток браку залишається таким же високим, то чи не деградація це?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
