«З Ренном готовий зіграти на будь-якій позиції», - говорив перед матчем Беньямін Вербіч, та був відправлений в напад. Через це фланги півзахисту були у досить несподіваному поєднанні: Морозюк праворуч, Сідклей ліворуч. Буяльський, Гармаш і Шепелєв (а не капітан Сидорчук) вийшли в середині поля. Також не можна пройти повз появу на лівому фланзі оборони Миколенка, який, схоже, витісняє Піваріча в запас на постійній основі.
Що не так в грі «Динамо», вже в дебюті показав Желен, двічі замикаючи подачі з кутових. Перший раз в рамку влучити не вдалося, а з другої спроби він пробив точно в Бойка. Київ насправді виглядав статистом при верховій боротьбі. Наприклад, за перший тайм другий поверх був виграний двічі, програний - 12 разів. І перерва лише трохи допомогла підправити цю статистику - 20:10 до користь господарів.
Другою хворою точкою «Динамо» став правий фланг. Морозюк відомий лінивець по грі в обороні, Кендзьора теж регулярно опинявся за спиною у суперників. Чотири головні загрози за дебют гри прийшли на ворота Бойка якраз з лівого флангу атаки «Ренна». Поляк карму очистив трохи пізніше. До цього гостям ще треба було якось до чужих воріт дійти, що було непросто.
Шепелєв (в кружку) з м'ячем. Варіант для передачі всього один - назад. Одиничними за весь матч були випадки, коли хтось відкривався під пас. Частіше доводилося просто застосовувати лонгболли
Києву явно не вистачало руху при володінні м'ячем. Виною тому в тому числі тріо в центрі поля. Шепелєв часом ще опускався в оборону, щоб захисникам було куди зробити передачу. Всі інші просто стояли на своїх позиціях і чекали. Це чимось нагадало заняття ДЮСШ, коли футболісти тільки вчаться взаємодіяли на полі, не розуміючи, що можна відкритися або на деякий час покинути свою зону, щоб створити перевагу.
Приємно радувала тільки ліва бровка в особі Миколенка, який не боявся включатися в атаки і взагалі фактично грав півзахисником, поки Кадар його страхував по позиції. Якраз з його флангу і прийшов гол, хоч створив його Буяльський, м'яч перехопивши і викотивши на Гармаша/Кендзьору.
Зони активності Миколенка в першому таймі. Після перерви, коли гра «Динамо» стала перетворюватися в хаос, Віталій був більше «прив'язаний» до свого штрафного
При 0:1 гра начебто тривала в тому ж ключі. Але в якийсь момент Кадар не пошкодував сил, щоб пробігти метрів десять і зрізати перед штрафним майданчиком Юханссона. Кому швед заважав? Навіщо це треба було робити? Ось так один епізод може зіпсувати враження від, в цілому, прекрасної гри центрбека, який мало не єдиний, кому вдавалося нав'язувати боротьбу в повітрі. Подальший розвиток подій з цього стандарту просто став наслідком: зміїний удар від Греньє і запізніла реакція Бойка.
Після голу господарі немов повірили в свої сили і у ймовірність другої за місяць для себе перемоги. «Динамо» ж навпаки стало грати занадто скуто. До того ж, у французів пішла комбінаційна гра, що киян ставило в ступор. Наслідком став просто забійний шанс у Андре, який стріляв метрів з десяти, але Кендзьора знову показав свою користь. І як можна забути, що дозрів момент, коли Сарр накрутив на лівому фланзі нашої оборони трьох.
«Ренн» просто возив «Динамо», і по такій грі про нічию доводилося сліпо мріяти. Особливо дико було спостерігати, коли кияни стабільно стали забувати суперників в районі 11-метрової. Просто подарунок небес, що форварди «Ренна» не знали, як розпорядитися м'ячем. Гості часом збивалася на якісь дикі виноси в нікуди, немов це чемпіонат району, коли достатньо вибити, крикнути «вийшли» і атака суперника закінчилася.
Прихований гравець матчу Сідклей. Три ключових передачі і чотири вдалих обводки - найкращі показники в «Динамо» проти «Ренна»
І раптом Че Че знайшов Буяльського біля правого кута воротарського, а той здорово перекинув воротаря. Гравець, якого практично не було видно весь поєдинок, менше якого з основи до м'яча доторкалися тільки Морозюк і Вербіч, набрав два бали за системою «гол+пас». При грі вдесятьох. Це було кульмінацією нелогічності з того, що ми побачили в четвер.
Багато хто сподівався, що Київ в третій раз зіграє внічию. Може, ще один мирний результат викликав би умовний катарсис у рядах клубу. Але скільки вже було попередніх «Хацкевич», яких звільняли на півдорозі, щоб потім також вимагати відставки. Втім, це не знімає питань хоча б по характеру колективу, який періодично буквально губиться на полі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
