Отже, маємо два матчі Ігоря Пластуна за національну збірну України – проти Словаччини і проти Туреччини. І абсолютно різні враження від гри Ігоря в тих двох поєдинках.
Проти Словаччини Пластун не провалився, але й зіграв далеко від ідеалу. Центральних захисників можна звинувачувати лише в одному з чотирьох пропущених голів, проте це твердження не знімає відповідальності з Пластуна та компанії. Ігор непогано грав в пас, віддавав як короткі та середні паси, так і пробував шукати форвардів довгими передачами.
В матчі з Туреччиною від Пластуна була значно впевненіша гра: виграні майже всі єдиноборства, правильне обрання позицій під час стандартів, непоступливість у щільній боротьбі, що, до речі, дало підстави арбітру зафіксувати порушення правил проти Пластуна в першому таймі, коли м'яч опинився в сітці воріт Луніна. Від гравця бельгійського «Гента» все було чітко.
Можливо, гра далася ліпше в силу того, що Пластун вийшов в основному складі, а не на зміну в авральному порядку, як це було в поєдинку проти словаків (через травму Сергія Кривцова). Так чи інакше, але цим поєдинком Пластун заслужив на те, аби перебувати в полі зору тренерів збірної і вважатися одним з кандидатів на матчі відбору до найближчого чемпіонату Європи.
Шансом можна було скористатися й ліпше, але вистачає і того. Вистачає для того, аби вважати Пластуна одним з елементів тієї перспективи, про яку так багато говорять в контексті збірної України.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
