Експрес-аналіз матчу «Динамо» - «Фенербахче»

6 матчів - 5 поразок, 1 нічия.

Такі самі показники, як і рік тому, але тоді хоча б була група Ліги чемпіонів з «Баварією», «Барселоною» і «Бенфікою».

Блогер Михайло Смоловий про матч:

Стисло після першого тайму (0:2):

• відчувалося, що на початку гра нах%# не впала туркам, не напрягалися, вичікуючи подаруночків, наче прагнули максимального для себе комфорту, а в киян перші хвилин 15 проглядався інтерес до гри та деяке завзяття
• потім Динамо згадало, що воно Динамо та традиційно привезло собі гол, задля чого Жора побіг туди для мене загадка...
• потім, щоб не залишалося сумнівів, що ми - це Динамо, Динамо - це ми, Костя асистував Валенсії, але того разу пощастило
• а на кутовому не пощастило, вже не хочу рахувати який це за ліком пропущений гол зі стандарту, наче усіх найнебезпечніших (Азіз, Салаї та Батшуайї) закрили, так за Араном тепер Ванат не встиг, важке випробування для психіки, може краще би світло вимкнули...

Стисло після другого тайму (загальний рахунок 0:2):

• вболівання за Динамо, то дуже нелегка справа, іноді думаю, як добре було б народитися бозна-де, що навіть команди футбольної там місцевої немає, бо хіба такі муки обирав більше 30 років тому...
• не знаю, що нового можна написати, бо Кабаєв звично розчинився, Гармаш звично схопив картку за перший ж фол, хтось з ЦЗ (Попов) через недолугий рикошет підставив іншого на картку (Забарний), а Ванат перенервував, коли вийшов на ворота і кіпера; ну, нічого ж нового, звичне Динамо з усім ворохом своїх проблем
• вилучення Забарного на совісті Віті, увесь цей епізод, то квінтесенція наших футбольних нічних жахіть
• відмучилися, і слава Богу, ще трохи болю, страждань та принижень і в УПЛ відмучаємося; а ви тримайтеся, далі вболівальникам ДК лише за ЗСУ вболівати, амінь