— У «Дніпро» ви потрапили за часів Хуанде Рамоса. В тій команды також грав Євген Коноплянка. Він був найталановитішим українським футболістом на піку своєї кар’єри?
— Звичайно. Згадайте його гру та клуби, за які він виступав. Це суперталант.
Вважаю, що він міг набагато більших результатів досягти, аніж Віктор Циганков, Артем Довбик та Михайло Мудрик, які сьогодні вважаються нашими найбільшими зірками. Я не тренувався із Мудриком, але трохи тренувався із Циганковим та Довбиком. Якщо Коноплянку порівняти із ними, то це небо і земля.
Женя на тренуваннях та в іграх виробляв неймовірні речі. Міг один в один обіграти, та навіть двох чи трьох на маленькому клаптику поля, втекти від будь-кого.
І це при тому, що у його часи УПЛ була на дві голови вища за рівнем, аніж коли в ній почали грати хлопці. Проти Коноплянки грали такі зірки світового рівня, як Вілліан, Дуглас Коста, Фред, Фернандіньо, і він реально возив їх.
— Так, але при цьому про лінощі Коноплянки ходять легенди.
— Коли я поїхав на перші збори із «Дніпром», то помітив, що він не на сто відсотків викладається на тренуваннях. При Рамосі дуже багато бігали. Кожен ранок бігали то по піску на пляжі, то по горах. Обсяг роботи виконували великий. Коноплянка то там пропускав, то там.
Ми навіть молодими гравцями підходили до Русола та питали: «А як Коноплянка у чемпіонаті грати буде, якщо він пропускає кроси та й таке інше? Він же сто метрів пробіжить в одну та іншу сторону й задихнеться». Він відповідав: «Пацани, в нього такий організм, що він може пропустити навіть усі збори, але на полі все одно буде найкращим. Він пробіжить сто метрів та зробить голову передачі. Потім десять хвилин постоїть, пробіжить ще раз сто метрів та заб’є гол. А нам більше нічого й не треба».
— Чи вважаєте ви, що недостатньо професійне відношення Коноплянки до роботи не дозволило йому краще показати себе у Європі?
— Точно не знаю, але припускаю, що саме в цьому була причина. В Європі зовсім інший підхід до футболістів. Там немає одного Коноплянки, який робить усю гру. Всі гравці рівноцінні. Хто не працює, той і не грає. Можливо, в нього вже така звичка була, що іноді можна на 100 відсотків потренуватися, а іноді на 50.
Дмитро Вєнков
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
