Причиною стали провальна робота білоруського наставника. У другій частині сезону «Заглембе» не здобув жодної перемоги. Хацкевич не протримався на посаді навіть 4 місяці.
Після цього хочеш не хочеш, а починає вірити у карму. Що посієш, те пожнеш. Олександр Миколайович понад два роки очолював найтитулованішу українську команду — київське «Динамо». Клуб, якому симпатизують мільйони людей по всьому світу. Хацкевич потім поїхав працювати по ту сторону добра. В країну, яка на той час вже воювала проти України та готувала своє прокляте вторгнення.
Слово «професіонал» має жахливий відтінок. Ти просто працюєш там, де тобі платять гроші. Ніякої моралі чи принципів. Я б ще якось зрозумів Хацкевича, якби йому за поребриком запропонували топ-клуб та великий контракт. А так всього лише представника Першої ліги, команду яка фінансується з державного бюджету...Серйозних успіхів футбольних там не здобудеш, грошей не заробиш багато.
Я розумію, що Хацкевич — білорус. Але він більшу частину свого життя прожив в Україні. Його родина мешкала у Києві на постійній основі. Він не міг не розуміти, які відносини між Україною та росією.
Після «сраної росії та сраного волгорада» все пішло стрімко донизу. Клуб, який грав на контору на Кіпрі, охоронці президента якого зі зброєю не пускали на тренування. Зараз ганьба із найгіршою командою першої ліги Польщі. Фактично у 50 років Хацкевич завершив свою тренерську кар’єру. Я не знаю, що має статися, щоб хтось у майбутньому запропонував йому роботу. Привернути до себе увагу тепер можна буде тільки резонансними інтерв’ю та спілкуванню із росжурналістами.
Насправді, Хацкевич — непоганий тренер. Приставка «еск-наставник Динамо» давала дуже великі можливості. Потрібно було просто дочекатися свого шансу.
Хацкевич — не тренер, який буде працювати зі слабкими футболістами. Йому потрібна статусна команда. Йому потрібні статусні гравці. Він може створити колектив. Робота в команді, де він може спілкуватися одною мовою із гравцями, розумітиме їх менталітет та буде авторитетом. Казахстан, Азербайджан, Вірменія, Прибалтика, Україна, але ніяк не Кіпр чи Польща.
На жаль, шлях Хацкевича стає все більше схожим на шлях Артема Мілевського. Після «Динамо» кожного разу мав все менш статуснішу команду. Мав запрошення тільки завдяки своєму минулому у «Динамо», а не через футбольні якості. У випадку Мілевського — «Минай», у випадку Хацкевича — «Заглембе». В обох випадках аутсайдери. В обох випадках велика увага та очікування. В обох випадках все завершилося швидко, безрезультативно та зі скандалом. В обох випадках залишилося тільки згадувати свій зірковий час у Києві та давати резонансні інтерв’ю раз у півроку....
Сергій ТИЩЕНКО
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
