— Враження від МЛС як організації та від Ліги як турніру: чи звикли ви до специфічного формату з плей-офф і без вильоту?
— Перший рік був дуже важким, бо ми звикли, що у нас є пауза влітку на 2-3 тижні та велика пауза взимку. А тут ми розпочинали 25 лютого і закінчили наприкінці жовтня - початку листопада, тому що не вийшли у плей-офф.
Було дуже важко, тим більше, що я в той час їздив в збірну України. Коли у команди було 3-4 дні вихідних, то мені потрібно було літати у Європу, а це через джетлаг завжди важко.
В МЛС вони люблять інтенсивність: як на полі, так і в ритмах. Але сама організація мені тут дуже сподобалась, бо на кожному стадіоні гарне поле, є такі, де синтетика, але гарної якості. Кожної гри майже повний стадіон, от за цим я дійсно сумував.
— У яких містах США та Канади найкрутіші стадіони та фани, а де, наприклад, вони бажали кращого?
— Напевно, по фанах для мене на першому місці — Коламбус, також ФК Лос-Анджелес. На рахунок полів, то один раз було таке поле, якщо оцінювати по 10-бальній шкалі, то воно – на п’ятірочку. Але це можна зрозуміти, тому що це було в Торонто восени в період дощів. Та, в принципі, навіть це найгірше поле було нормальним, не можу сказати, що там був город якийсь.
— Що УПЛ могла б підгледіти в МЛС?
— Я думаю, що, по-перше, це шоу, які вони роблять до матчу. В кожного міста є свої фішки: гелікоптери, салюти, навіть винищувачі пролітають. Але, звичайно, у нас це можливо буде тільки після війни, коли вболівальники повернуться на стадіони. Також дуже подобається, як у них розташована медіазона: ти все дуже швидко проходиш, і немає такого, як у нас в Україні, коли після кожного матчу задають одні й ті самі питання. Тут якось намагаються запитати і про родину, і про ситуацію в Україні, і про матч.
Нагадаємо, що 1 січня цього року у Кривцова завершився контракт з Інтером (Маямі) й він став вільним агентом. Загалом у складі «чапель» Сергій зіграв 63 матчі, у яких забив 2 голи та віддав 1 асист.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
