У щирій розмові з Sport.ua він розповів про своє дитинство, футбольний шлях, атмосферу в команді, життя поза полем і мрії на майбутнє.
Коріння. Дитинство та родина
— Романе, розкажіть про ваше дитинство у Львові. Як ви прийшли до футболу?
— Різні джерела вказують саме Львів моїм місцем народження, але це не так. Народився і виріс у селі Новосілки-Гостинні. Там закінчував школу. І п’ять разів на тиждень добирався до Львова на тренування, а ввечері повертався додому — у сумі це 100 км. У футбол мене привели батьки у віці 10 років, у дитячу школу м. Самбір, але надовго я там не затримався — практично зразу отримав запрошення від ФК «Львів». До закінчення школи грав саме там. Були дуже гарні часи.
— Чи підтримувала ваша сім’я ваше рішення стати професійним футболістом?
— Вони і були ініціаторами цього. Напевно, побачили мої вподобання і наполягли, щоб я спробував більш серйозно цим займатись.
— Як підтримуєте зв’язок з родиною? Чи часто приїжджаєте до рідного міста?
— Кожного дня спілкуємось по телефону, а коли випадає нагода, я обов’язково їду додому. На жаль, не так часто такі нагоди трапляються.
Перші кроки в професії
— Як ви потрапили до академії київського «Динамо»? Які спогади залишилися про цей період?
— Закінчував школу, і на той момент в нашій академії не було дорослої команди і нам пропонували різні варіанти. Коли почув, що є можливість поїхати в «Динамо», не сумнівався ні на секунду. Це був мій улюблений клуб.
— Хто з тренерів найбільше вплинув на ваше становлення як гравця?
— У кожному періоді були тренери, які допомогли мені перейти на новий рівень. Кожен вніс свій вклад у мій розвиток: спочатку це був Галушка Петро Петрович — саме в нього був перший крок. Далі — дуже великий період у ФК «Львів». Це був Колобич Олег Васильович, саме він створив дуже гарну команду, яка при своїх скромних можливостях досягла гарних результатів і виховала багато гравців, які доросли до рівня УПЛ.
У «Динамо» — це був Мороз Юрій Леонтійович, якому я можу завдячувати, що потрапив у «Динамо» і зміг розвиватись до переходу в дорослу команду.
А на дорослому рівні першим тренером був Шевчук В’ячеслав Анатолійович — саме він довірив мені місце в «Олімпіку», який на той час боровся за збереження прописки. Тому дякую йому за цей сміливий крок — завдання тоді ми виконали.
— Які аспекти тренувального процесу вважаєте найважливішими для досягнення високих результатів?
— Найважливіше для досягнення результату — це самовіддача.
Шлях крізь клуби
— Ви виступали в оренді за кілька клубів, зокрема «Олімпік», «Олександрію», «Чорноморець» та «Дніпро-1». Як ці переходи вплинули на ваш розвиток?
— У кожному клубі були різні задачі: десь боровся за збереження, десь — за місце в єврокубках. Тому це точно позитивний досвід. Сильно шкода, що не зміг зіграти за «Дніпро-1», який тоді боровся за призові місця. Там була гарна команда, але через початок повномасштабної війни ми не дограли чемпіонат.
— У 2022 році ви підписали повноцінний контракт із «Зорею» до 2026 року. Що спонукало вас зробити цей крок?
— «Зоря» — це великий клуб в українському футболі, тому було приємно, що цей клуб був зацікавлений у моїх послугах. Велику роль на той час зіграв головний тренер Патрік Ван Леувен — я хотів попрацювати з іноземним тренером. Він тоді створив дуже і дуже потужну команду.
Сьогодення Зорі
— Романе, як би ви описали атмосферу в команді на цьому етапі сезону? Раніше ви зазначали, що зараз у «Зорі» формується дійсно хороший колектив. Як вважаєте, що стало ключовим чинником для цього — робота нового тренерського штабу, зміни в роздягальні, чи просто час, який команда провела разом?
— Зараз команда будується! Звідси і випливає наш нестабільний результат. Багато молодих хлопців, які отримують свій шанс і роблять перші кроки. Не так багато досвідчених футболістів. З таких виділю хіба Будківського. У нас гарна атмосфера всередині колективу, яка дає надію, що від матчу до матчу ми будемо прогресувати як команда і зможемо покращити наші результати.
— Враховуючи поточне становище «Зорі» в чемпіонаті, хотілося б обговорити наступне: як ви оцінюєте поточну форму команди та її шанси покращити позицію в турнірній таблиці до завершення сезону?
— Як я вже відзначив — наша гра нестабільна. Це і є нашою проблемою. Ми намагаємось вдосконалюватись і прагнемо піднятись у турнірній таблиці.
— Які особисті цілі ви ставите перед собою на решту сезону, щоб допомогти «Зорі» піднятися в турнірній таблиці?
— Ціль — перемагати з командою. Тоді я щасливий, і всі щасливі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
