Легендарний український футболіст і тренер Йожеф Сабо відноситься до рідкісної категорії людей, які святкують власний День народження один раз у чотири роки. Всі вони, як і цей авторитетний фахівець, народилися у високосний рік, який за юліанським та григоріанським календарем має не 365, а на один день більше – 366.
Про особливості власного свята та поточні футбольні справи народжений 29 лютого Йожеф Йожефович розповів кореспонденту UA-Футбол.
- Попередній повноправний ваш День народження був у 2024-му, високосному році. Відтоді ваш календарний вік тримається на позначці 21 рік, а от у нинішньому році у біологічному літочисленні вам «стукнуло» вже 86. На скільки ж років насправді себе почуваєте?
- Можу впевнено сказати: набагато менше, ніж є. А от скільки проживу - це вже стільки, скільки Боженька дасть. По календарю мені дійсно двадцять один, а от біологічні роки зовсім інші, значно більші (посміхається). Вісімдесят сьомий рік – вік немалий. Дай Боже нам перемоги і миру – це зараз найголовніше.
- Багаторічна професіональна кар’єра, як і серйозні життєві випробування, мабуть, наклали відбиток на здоров’я. Як почуваєтесь у поважному віці?
- Здоров’я наразі нормальне. Хоча за роки життя бувало всяке, це так. Скажімо, наприкінці минулого року біля свого під’їзду неочікувано травмував ключицю. Нещодавно гіпс зняли. А так все добре. Зараз йде весна, так що будемо жити.
- У будь-якої пов’язаної з футболом людини є мрія. Яка вона у вас?
- На жаль, наш футбол нині переживає не найкращі часи. В ньому спостерігається засилля людей, які не мають належної кваліфікації – і це стосується як тренерів, так і футболістів. Рівень української Прем’єр-ліги значно впав, і мабуть потрібно років зо двадцять, аби він знову став таким, як колись. Чимало перспективних молодих хлопців разом із мамами і татами за роки війни виїхали у різні країни, що позначається на зміні поколінь. На жаль, й команди еліти останніми роками поповнюються легіонерами з Африки та Азії, які не вражають своєю майстерністю. Тож нічого іншого не залишається, як вірити в те, що після нашої перемоги настане мир і все налагодиться.
