До цього, після відставки португальця Жозе Мораїша, «карпатівцями» не захотіли стати добре знайомий львів'янам (і як гравець, і як тренер) хорват Ігор Йовічевіч, котрий зараз працює в молодіжній системі загребського «Динамо») та іспанець Пако Хемес – свого часу працював у мексиканському «Крус Асуле», іспанських «Лас-Пальмасі», «Райо Вальєкано», «Ґранаді» й інших менш відомих клубах.
«Одразу після відмови Йовічевіча вже 16-го грудня я вів переговори зі своїм другом Пако Хемесом, – розповідав наприкінці минулого року в інтерв'ю Футбол24 віце-президент «Карпат» Олег Смалійчук. – У цього чувака яйця більші, ніж наші тренувальні м'ячі. Після тижня переговорів також не склалося. Але тренер буде, повірте. Крутий, з яйцями, який відстоюватиме свої футбольні ідеї. І він виявиться навіть крутішим від тих, хто не погодився на наші пропозиції».
Складно сказати, наскільки крутий у теперішніх футбольних реаліях і які там яйця у Віктора Скрипника, але, як бачимо, – він теж відмовив. Мабуть, є щось таке у «Карпатах», що змушує кандидатів на тренерство остерігатися «вкладати свої яйця» у львівський футбольний клуб…
Чим керувалися претенденти на пост головного тренера «зелено-білих» – достеменно не відомо. З інсайдерських джерел лише вдалося дізнатися, що, наприклад, хорватському фахівцеві запропонували так званий «гнучкий контракт» із розміром зарплати залежно від зайнятого місця в турнірній таблиці. Тобто що вище би піднялися «зелено-білі» в українській прем'єр-лізі, то більше би заробив грошей головний наставник і його тренерський штаб. Але Іґора Йовічевіча чомусь такий варіант не влаштував, він хотів конкретну суму незалежно від того, якого би результату вийшло досягнути. Словом, з'ясувалося, що хорват – не лише патріот Львова та щирий друг «Карпат», а й великий прихильник грошей. На тому й розійшлися…
Та якщо не узагальнювати з цього конкретного випадку, то, за великим рахунком, можна виокремити декілька факторів, над якими «височіє» постать почесного президент «Карпат» Петра Димінського. Так, він зараз у бігах у зв'язку з історією із смертельним ДТП поблизу Львова, на процеси у клубі безпосередньо на місці не впливає, проте це не означає, що його вплив на «Карпати» суттєво зменшився. Той же Смалійчук зізнався, що зустрічається з Димінським набагато частіше, ніж думають люди.
Саме особа президента для футбольних людей часто є тим стримувальним моментом, який змушує зробити відповідний вибір. По-перше, пов'язана з ним так звана «неблагополучність». Історії про борги колишнім футболістам і працівникам клубу тягнулися довго. Щоправда, останніми роками вдалося дещо стишити галас з цього приводу – з кимось домовилися, комусь виплатили заборговане. Та це не означає, що таке не може повторитися в майбутньому. Таке враження, що Петро Димінський керується постулатом «власні принципи – вище від здорового глузду». Мовляв, не сподобався мені чоловік – не платіть йому. Як приклад, «серіал» із футболістом Володимиром Гудимою, якому заборгували загалом смішну, як для футбольного клубу елітної ліги, суму (73 800 доларів), але особисто Димінський «вперся»: не платити – і все тут – хай знімають очки і так далі… І лише із залученням «третьої сторони» якось «вирулили» ту ситуацію.
По-друге, втручання у визначення складу та частково тренувальний процес. Петро Димінський насправді любить футбол, і йому здається, що він у ньому розуміється досконало. Перебуваючи ще в Україні, він деколи просто приїжджав на тренування «Карпат» і уважно стежив за ними. Не один тренер «зелено-білих» розповідав, що в президента є постійні побажання щодо участі у матчах тих чи інших гравців. Раніше вони були ще масштабнішими (ледь не до визначення всього складу), останніми роками Димінський в цьому плані трохи «попустився». Та шлейф залишився.
По-третє, непередбачуваність керівника клубу. Його примхи, що відображуються у деталях, спрогнозувати складно навіть людям, які перебувають поруч із ним. Подекуди вони суттєво впливають на загальний мікроклімат у клубі. Бували прецеденти, коли для Петра Димінського, який просто собі відпочивав за кордоном, організовували спеціальні телетрансляції товариських матчів міжсезоння. Зауважте, в окремих випадках – тільки для нього одного, бо на загал ці підготовчі спаринги не світили. Під таким пильним мікроскопом президента психологічно можуть не витримати навіть особистості з великими яйцями.
Словом, нинішня репутація «Карпат» і його керівництва накопичувалася роками. І зараз футболісти та тренери сім разів думають перед тим, як приєднатися до «зелено-білого» колективу…
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
