Привид Суперліги навис над Європою. Значимість національних ліг може знецінитися, що ж тоді говорити про національні кубки? Ставлення до цих турнірів і так вже трохи поблажливе. Для когось кубки стали лише тягарем, ранній виліт не розцінюється як трагедія, а перемоги не вважаються досягненнями. Якраз після тріумфу в Кубку Англії в 2016 році втратив свою роботу в «Манчестер Юнайтед» Луї ван Гал, два роки по тому це трапилося і з Антоніо Конте в «Челсі».
Проте, національні кубки мають і іншу сторону, свій особливий шарм. Ці турніри - ідеальні майданчики для футбольних попелюшок. Коли аутсайдер ліги або навіть команда з нижчих дивізіонів робить прорив в кубку - це завжди подія, яка увічнює в історії і може бути піком в кар'єрі для футболіста або тренера.
Таким сенсаційною і проривною подією став вихід «Інгульця», команди з Першої ліги, до фіналу Кубка України. Історія «Інгульця» поки є унікальною для України, однак для Європи це не прецедент.
Кубок Англії: Віган 2012/2013
Кубок Англії - дуже традиційний турнір, навіть для англійців. Де ще збереглися такі рудименти футболу з минулого, як перегравання? Традиційними для Кубка Англії є і щорічні сенсації, коли команда з четвертого або п'ятого дивізіону вибиває клуб АПЛ. В цьому і полягає «магія Кубка Англії», найстарішого клубного турніру світу, в якому беруть участь більше 700 команд.
В останній раз клуб з другого дивізіону вигравав Кубок Англії в 1980 році («Вест Хем»). В епоху АПЛ було два фінали з командами з Чемпіоншипа: «Манчестер Юнайтед» - «Міллуолл» (3:0, 2004-й рік) і «Портсмут» - «Кардіфф Сіті» (1:0, 2008).
Однак найбільшою сенсацією останніх років прийнято вважати перемогу «Вігана» над «Манчестер Сіті» в 2013 році. Іспанський тренер Роберто Мартінес вивів «Латікс» у фінал Кубка Англії вперше в їх історії, але ніхто не очікував, що їм вдасться впоратися з «Сіті» Роберто Манчіні, за який грали Венсан Компані, Яя Туре, Давід Сільва, Самір Насрі, Карлос Тевес, Серхіо Агуеро та інші. Проте, «Віган» вистояв весь матч, а на 90+1 хвилині Бен Вотсон забив єдиний гол.
Через три дні в останньому турі АПЛ «Уїган» програв «Арсеналу» і став першим в історії володарем Кубка, який знизився в лізі в тому ж сезоні. А Роберто Манчіні був звільнений.
Кубок Іспанії: Хетафе 2006/2007
У Іспанії теж є свій «Віган». У 2003-му році «Рекреатіво», який вилетів з Прімери, дійшов до фіналу, але все ж поступився не менше сенсаційній «Мальорці», в якій іскрили Самуель Ето'о та Вальтер Пандіані. В історії Копа дель Рей було кілька випадків, коли команди з других дивізіонів опинялися в фіналі, але самий примітний стався в сезоні 1979/80, коли «Реал» Мадрид грав у фіналі проти... «Кастильи», своєї резервної команди. «Основа», зрозуміло, виграла - 6:1.
Два роки тому сенсацію створив «Алавес», вперше в своїй історії вийшовши до фіналу, але за драматизмом мало що зрівняється з епічним півфінальним протистоянням «Хетафе» і «Барселони» в сезоні 2006/2007.
У першому матчі команда Франка Райкарда легко розправилася з суперником, вигравши з рахунком 5:2 (Хаві, Мессі - 2, Гудйонсен, Ето'о - Гуїса, Начо), проте другий поєдинок для неї став кошмаром. Для «Хетафе» же цей матч став одним з найбільших в його історії. Причетний до нього став і гравець «Динамо» Маріс Верпаковскіс, який в той час був в оренді в іспанському клубі.
Як згадував один з героїв того вечора Хаві Каскеро, головний тренер «Хетафе» Бернд Шустер днями намагався вселити впевненість в своїх футболістів, що камбек можливий. Саме Каскеро забив перший гол «Хетафе» на 37-й хвилині, Гуїса до перерви зробив рахунок 2:0, а в другому таймі ще по м'ячу забили той же Гуїса і Дорадо. Каталонський клуб з Дзамброттою, Пуйолем, Хаві, Іньєстою, Савіолою, Роналдіньо і Ето'о не зміг відповісти на жоден з чотирьох забитих м'ячів «Хетафе». «Барселона» вміла втрачати перевагу в три м'ячі ще до приходу Ернесто Вальверде.
У фіналі «Хетафе» протистояв «Севільї» і програв через гол Кануте (1:0). У наступному сезоні команда з передмістя Мадрида залишилася без Шустера і Гуїси, але знову вийшла до фіналу Копи. У цей раз «Хетафе» програв «Валенсії» (1:3). Ці два фінали залишаються єдиними в його історії.
Кубок Німеччини: Ганновер 1991/1992, Герта II 1992/1993
Спочатку Кубок Німеччини був турніром для команд з першого дивізіону, так тривало і після створення Бундесліги в 1963 році. Напівпрофесійні і любительські клуби були допущені до змагання тільки в 1974 році. «Матір'ю всіх сенсацій» вважається перемога «Еппінґена» над «Гамбурґом» в тому ж році, перший раз, коли команда третьої ліги вибила суперника з еліти. У 1990 році «Боруссія» Дортмунд стала першою командою Бундесліги, який програв колективу з четвертої ліги («Гройтер Фюрт»), а в 1997 році «Айнтрахт» Трір з третього дивізіону вибив з одного розіграшу володарів Кубка УЄФА («Шальке») та Ліги чемпіонів («Боруссія» Дортмунд). Сенсаційний шлях команди, яка знаходиться зараз на п'ятому рівні, був перерваний в півфіналі після програшу «Дуйсбурґу» в серії пенальті.
Кубок Німеччини 1991/1992 був першим після возз'єднання Німеччини, в якому зіграли команди з колишньої НДР. Також цей турнір залишається єдиним, який виграла команда з другої Бундесліги. «Ганновер» на своєму шляху до свого першого і єдиного виграного Кубку, обіграв такі команди з еліти як «Бохум», «Боруссія» Дортмунд, «Карлсруе», «Вердер» Бремен та «Боруссію» з Менхенгладбаха в фіналі.
Перемога «Ганновера» стала пам'ятною подією в історії Кубка Німеччини, але в наступному сезоні сталося ще більш сенсаційна подія - в фінал вперше вийшов клуб з третьої ліги. Це була резервна команда «Герти». «Малюків з Герти» (Hertha-Bubis) полюбила вся Німеччину. Наймолодшому футболісту в тій команді було 18, найстаршому - 23. В деякій мірі «Герті II» щастило, адже на шляху до фіналу їй зустрілася тільки одна команда Бундесліги. Проте, «малюки» грали з більш досвідченими і сильними суперниками, і їх вихід у фінал не варто недооцінювати.
В останньому матчі їм протистояв «Байєр». На 76-тисячному «Олімпіаштадіоні» був аншлаг. «Леверкузен грав набагато краще. Але ми сподівалися, що якось дотягнемо до додаткового часу та серії пенальті. Або що нам пощастить з якимось випадковим ударом», - згадує Карстен Рамелов, один з небагатьох футболістів тієї «Герти», який зробив помітну кар'єру. Ця надія протрималася до 77-ї хвилини, а потім «Байєр» забив єдиний і переможний гол.
Проте, після матчу «Герту II» вітали як переможців. Команда була на банкеті у мера, а після гри їй влаштували овації на вулицях Берліна. Навіть Драгослав Степановіч, який очолював «Байєр» сказав: «Якби я не був тренером Леверкузена, я б хотів, щоб виграла «Герта». У минулому році знаменному фіналу виповнилося 25 років, і в німецькій пресі йому було присвячено чимало матеріалів.
Кубок Франції: «Кале РУФК» 1999/2000; «Нім» 1995/1996, «Ам'єн» 2001/2002, «Кевійї» 2011/2012, «Лез Ерб'є» 2017/2018
У минулому році в фінал Кубка Франції пробився скромний клуб «Лез Ерб'є», який представляє третій дивізіон (з якого він в результаті вилетів). «Лез Ерб'є» потрапив на суперника з Ліги 1 тільки в фіналі, і це був ПСЖ, один з найбагатших клубів світу. Медіа смакували деталі: бюджет ПСЖ в 270 разів більше «Лез Ерб'є» (540 мільйонів проти 2), на порядок вище і середні зарплати гравців - 700 000 євро в місяць у ПСЖ проти 2500 команди третього рівня. Тренер «Лез Ерб'є» Стефан Масала визнавав, що про перемогу ніхто не думає. «Я буду чесний. У нас абсолютно немає шансів. Питання в тому, скільки ми протримаємося. Кілька секунд? Хвилин? Це було б непогано? Час? Ні, це вже не плануємо. Я просто хочу подивитися Парижу в очі». ПСЖ виграв 2:0, взявши четвертий Кубок поспіль.
«Лез Ерб'є» став четвертим клубом третього дивізіону, який грав у фіналі Кубка Франції. Всі вони виступали гідно - «Нім» і «Кевійї» програли «Осеру» і «Ліону» з мінімальним рахунком, а «Ам'єн» поступився «Страсбургу» в серії пенальті.
Сама ж дивовижна історія сталася в 2000-му році, коли в фінал на «Нант» вийшов клуб з четвертого дивізіону «Кале РУФК». На шляху до найважливішого матчу в своїй історії ця команда навіть обіграла «Бордо», чемпіона Франції-1999.
І в фіналі «Кале» вигравав після першого тайму, але після перерви дубль Антуана Сіб'єрскі (вирішальний гол на 90-й хвилині, з пенальті) приніс «Нанту» перемогу. Однак це не кінець історії. При врученні нагород воротар і капітан «Нанта» Мікель Ландро запросив капітана «Кале» Режінальда Бека, незважаючи на поразку його команди, підняти разом з ним Кубок Франції. Цей красивий жест символізує, що друге місце і весь шлях аматорського «Кале» до фіналу - це теж велика перемога. Спогади про цю гру зітруться, залишиться результат, але разом з ним і це фото - як демонстрація всього найкращого, що є у футболі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
