«Динамо» у новому сезоні – без Сидорчука, Гармаша, Супряги та ще 7 гравців

Динамо Київ 18 Червня, 18:08 43498
«Динамо» у новому сезоні – без Сидорчука, Гармаша, Супряги та ще 7 гравців | 19-27
Блогер «Футбол 24» Сергій Тищенко називає десятьох «динамівців», які будуть зайвими у команді Хацкевича в сезоні 2019/20.

У Динамо почала прояснюватися картина на наступний сезон – Ігор Суркіс продовжив контракт ще на два сезони з Олександром Хацкевичем. Зрозуміло, що в Олександра Миколайовича вже є досвід роботи з командою, він прекрасно знає можливості кожного гравця. Збори навряд чи стануть вирішальними для окремих футболістів. Тим паче, весною можливість показати себе була майже у всіх гравців.

Вже прийшов перший новачок – Кадірі. Це може свідчити, що в середині поля відбудеться перебудова. На основі вище написаного можна зробити певні висновки щодо того, хто має найбільше шансів залишити клуб, або кому з молодих гравців варто задуматися над орендою.

1. Володимир Маханьков

маханьков

У сезоні 2016-17 Динамо вдало виступило в Юнацькій Лізі УЄФА. На груповій стадії молоді «динамівці» здобули 5 перемог у 6 матчах. Воротар киян Володимир Маханьков був тоді одним із лідерів команди. Вболівальники на трибунах вже перешіптувалися, мовляв, цей хлопець із Хмельниччини може з часом зайняти місце в першій команді.

Далі відверто не склалося. Мова про першу команду не йшла взагалі. Належало мати хоча б стабільне місце у складі «дубля». З цим виникли проблеми через потребу ігрової практики для воротарів першої команди – Бущана та Рудька. Маханьков у свій 21 рік може похвалитися тільки зборами з першою командою. А у такому віці потрібно грати. Відсутність практики на високому рівні дає про себе знати. Минулоріч Маханьков у своєму дебютному матчі за молодіжну збірну пропустив двічі від посередньої Латвії.

Зараз у Динамо мають розвиватися молоді Кучерук та Нещерет. А от Маханькову треба отримати практику вже на вищому рівні, якщо він, звісно, не хоче повторити долю Рудька.

2. Микита Кравченко

кравченко

Цього правого захисника свого часу використовував у першій команді ще Сергій Ребров. На жаль, Кравченко мав дуже серйозну травму, яка позбавила його футболу майже на сезон і відібрала можливість прогресувати.

У Динамо на правому фланзі грає Кендзьора. При потребі на цій позиції може зіграти Бурда. Тоді у центрі гратиме Попов. Така схема вже використовувалася у Маріуполі. Чи буде Кравченко у свої 22 роки отримувати хоч якусь ігрову практику? Думаю, що ні.

Весною Хацкевич дав йому двічі зіграти проти Олександрії. Не скажеш, що Микита провалися, але чогось особливого не показав. Поки що не вистачає рівня гри в обороні. При тому, що на атаку уродженець Маріуполя грає доволі непогано.

3. Сідклей

сідклей

За рік бразилець так і не став основним у Динамо. Брали його як лівого захисника, пробували на фланзі, де у нього почало щось виходити. Однозначно, Сідклею не вистачає стабільності. Якісь матчі дійсно були сильними, але траплялися відверті провали.

Сідклей не вписується у бачення тренерського штабу. Є вимоги, яким він відверто не відповідає. На фланзі захисту є Миколенко. Наскільки відомо, Піваріч може найближчим часом повернутися після травми. А на фланзі півзахисту потрібно вигравати ще більшу конкуренцію.

У такій ситуації не варто мучити тренера, не варто мучити й самого гравця. Поки Сідклей не став пасивом, треба спробувати вдало його продати або віддати в оренду.

4. Ахмед Алібеков

алібеков

Відверто кажучи, цей хлопчина вже переріс рівень молодіжних команд, а перспектив у першій має вкрай мало.

Алібеков може зіграти в центрі захисту або ж на позиції опорника. У першій команді бачать у ньому саме центрального захисника, дублера Бурди. У такому випадку Ахмед може розраховувати на якісь другорядні матчі, виходи на заміну.

На мою думку, потенціал Алібекова набагато більший саме в середині поля. Вихованець запорізького футболу прекрасно вміє починати атаки, має хороший удар, техніку, бачення поля. У захисті йому не завжди вистачає дисципліни та холоднокровності, що виливається у картки різних кольорів. Тільки от конкуренція в середині поля Динамо – дуже велика.

Напевно, у такій ситуації варто задуматися над отриманням ігрової практики на вищому рівні. Свого часу Сергій Рибалка теж вважався дуже талановитим, але не грав. Оренда в Слован зробила його гравцем першої команди Динамо на певний час.

5. Сергій Сидорчук

сидорчук

Вважаю, що Сидорчук не гірше від інших гравців команди підходить під тренерське бачення, у колективі відіграє важливу роль. Але капітан команди не може сидіти на лавці. Це не йде на користь ані команді, ані колективу, ані самому Сидорчуку.

Весною Сергій програв конкуренцію Шепелєву та Буяльському. Зараз ще взяли Кадірі. У такому випадку – це перспектива виходити на заміну, або ж грати у другорядних матчах.

Була спроба зробити із Сидорчука центрального захисника. Як на мене, вона провалилася. Не вистачає Сергієві навичок оборонця.

6. Денис Гармаш

гармаш

Гармаш – хороший футболіст, який міг би допомогти Динамо в окремих матчах. Але проблема в тому, що у Києві йде перебудова команди. Команди, яка в останніх трьох сезонах була неспроможною претендувати на щось велике.

Проблема ще й у тому, що на певному етапі Денис знизив до себе вимоги. Травми відібрали багато потенціалу та впевненості в собі. У такій ситуації, можливо, варто дати дорогу молодшим гравцям. Це піде на користь усім.

Поки Денису тільки 29, є можливість отримати хороший контракт в умовній Туреччині. Свого часу подібним шляхом пішли Кравець та Рибалка.

7. Олександр Андрієвський

андрієвський

Весною Андрієвський отримав шанс показати себе у першій команді через травму Буяльського. У матчі з Шахтарем саме неточна передача Олександра призвела до голу Тете у ворота Бойка. У матчі кваліфікації Ліги чемпіонів проти Славії програна Андрієвським боротьба коштувала пенальті у ворота киян.

Середина поля Динамо не особливо вражала, але на фоні навіть проблемної гри півзахисту Андрієвський виглядав блідо. Звичайно, ліва нога в Олександра – дійсно дуже сильна. Стандарти, удари – це все його хліб. Хороше бачення поля. Але прийняття рішень, лідерські якості, фізична міць, гра головою – явно слабкі сторони цього футболіста.

Наприкінці червня Андрієвському виповниться 25. У такому віці сидіти в глухому запасі – не найкраще рішення. Навіть якщо підуть Сидорчук та Гармаш, їм є заміна – Кадірі, ходять розмови про ще одного гравця в середину поля. Потрібно давати шанс молодому Смирному.

8. Сергій Булеца

булеца

Булеца став одним із відкриттів збірної України U-20 в Польщі. У команді Петракова роль Сергія – дуже значна та вагома. Тільки от в Динамо на цій позиції є Шапаренко. Минулого літа взяли данця Дуелунда. Всі гравці – молоді та перспективні.

У минулому сезоні Динамо мало проблеми з грою атакувального півзахисника. При цьому Булеца жодного матчу не зіграв за першу команду та навіть не потрапив до заявки. Можна передбачити, що у ньому головний тренер не бачить перспектив. Це нормальна ситуація: у кожного тренера – свої вимоги та бачення гри.

Сенсу у 20 років надалі сидіти в молодіжній команді і думати, що колись щось може змінитися, – абсолютно немає. Варто пробувати інші шляхи пошуку свого місця під сонцем.

Колись Динамо наважилося продати Яремчука. Отримали хорошу фінансову вигоду + гравця для національної команди. Якщо Булеца хоче боротися за місце в першій команді – оренда повинна дати йому новий досвід. Свого часу таке проходили Буяльський, Бєсєдін, Рибалка.

9. Назарій Русин

русин

Про цього нападника багато писали у минулому сезоні. Я слідкую за Русиним вже 3-4 роки, якщо не більше. У нього неймовірне відчуття голу, це гравець штрафного майданчика суперників. Проте у Хацкевича та його штабу трохи інші вимоги для форвардів.

Русин точно не вміє штовхатися, пресингувати чи на власній майстерності забивати голи.
Зараз вже повернувся Бєсєдін, має бути готовим до перших зборів Фран Соль. Виходить, що Назарій – тільки третій форвард у команді, тому знову доведеться грати за молодіжну команду. Варто задуматися над стабільною ігровою практикою. Можливо, це буде оренда.

10. Владислав Супряга

супряга

Чемпіонат світу U-20 у Польщі підтвердив, що Супряга дещо втратив впевненість у власних силах. Можливо, злий жарт із ним зіграв перехід з Другої ліги відразу у Лігу чемпіонів. На мою думку, Влад до цього не був готовий. Якщо в СК Дніпро-1 могли чекати та сподіватися, то в Києві все не так. У такій ситуації багато чого залежить від характеру людини. Хтось починає працювати ще більше, а хтось ламається. Думаю, що тут може йти мова про другий варіант.

Конкуренція в атаці першої команди – достатньо велика. Крім Соля та Бєсєдіна є ще універсал Вербіч. У молодіжній команді підпирають Ванат та Ісаєнко. Не знаю, які тут перспективи у Владислава можуть бути взагалі.