За 16 років багато води сплило, багато чого змінилось. Починаючи з 1999 року київське «Динамо» встигло змінити 11 тренерів, президента та власника клубу, однак незмінним залишається лише Олександр Шовковський.
Коли у 1998 році, під час кваліфікації до групового раунду Ліги чемпіонів, київське «Динамо» та чеська «Спарта» мали пробити пенальті, тодішній тренер киян Валерій Лобановський сказав Шовковському фразу, яка стала легендарною:
«Є матчі, які може виграти лише воротар».
Так і сталось. Відбивши 3 удари, СаШо вивів «Динамо» до групового етапу Ліги чемпіонів, яка стала найуспішнішою в історії київського клубу часів Незалежності.
У 2015 році Олександр Володимирович Шовковський залишився №1 в київському клубі. Нині команду очолює його друг та партнер по тій третій «команді-зірці» - Сергій Ребров. Але і у свої 40 років СаШо рятує, витягує матчі для свого рідного клубу, емблема якого вже «пропечаталась у серці».
У перший свій повноцінний сезон роботи з основною командою на посту головного тренера Сергій Станіславович виграв чемпіонат, не програвши жодного матчу, виграв справедливо, чесно, по ділу, як кажуть. Конкурентів для киян в минулому сезоні не було. Навіть «Шахтар» не зміг скласти гідний спротив киянам, спочатку програвши у Києві (1:0), а у «домашньому» поєдинку, який відбувся у Львові, зігравши внічию (0:0).
П’ятирічна гегемонія команди з Донецька була перервана, але попереду був ще фінал Кубка.
Цей поєдинок став найдовшим в історії українського Кубка. Майже 3 години, баталії на полі, емоції змінювались на 180 градусів, як при штормі, фанатський забіг на бігові доріжки під час серії пенальті, сльози щастя та розпачу після матчу поєднались зі святкуванням «золотого дублю» прямо на полі «битви», поламані ворота, на яких гойдались вболівальники. Той вечір запам’ятали усі.
Героєм став все той же Великий Воротар – Вічно Перший номер київського «Динамо» Олександр Шовковський. Програючи 1:3 у серії післяматчевих пенальті, кияни змогли вирвати перемогу, СаШо відбив кілька пенальті включно з останнім ударом Гладкого.
«Такі матчі бувають раз на сто років», - саме так прокоментував той поєдинок один з лідерів Ультрас «Динамо» через кілька тижнів після.
Але, як відомо, апетит приходить під час їжі. Тому у новому сезоні сподівання київських фанатів були найоптимістичнішими. Попереду Ліга чемпіонів, захист титулу чемпіонів на внутрішній арені.
Так, старт видався не найкращим – поразка від заклятого суперника у матчі за Суперкубок. Потім були матчі у чемпіонаті, у яких кияни брали свої три очки спокійно, впевнено. Так, деколи це було складно і «вигризали» ці перемоги, але «гра забувається, результат залишається».
З початком Ліги чемпіонів графік команди трішки змінився – гра на 3 день. «Бойовий» режим команда Реброва витримала на «відмінно».
Нічия та перемога з «Порту», перемоги над «Маккабі», нічия та прикра поразка там, де її не мало бути - з «Челсі». Як наслідок такої осінньої єврокампанії – Ребров перший після Лобановського вивів «Динамо» до 1/8 Ліги чемпіонів.
Суперник знайомий, суперник, якого ми вже один раз проходили. Тоді також майже ніхто не вірив у «Динамо», але хлопці Сьоміна довели, що у футбол грають не гроші, не великі гроші, а футболісти. Так, у них може бути різна ціна, різні цінники «висіти», але футбол - це в першу чергу командна гра, а вже потім змагання фінансів.
Якщо Сьомін з тією командою зміг, то чим Сергій Станіславович гірший? Тим більше, що у складі «Динамо» є Шовковський, який пам’ятає як 1/8 Ліги чемпіонів, так і перемогу над «Манчестер Сіті».
41 рік – це багато навіть для воротаря. Але по грі, яку демонструює СаШо, ніколи і не скажеш, що за паспортом йому буде саме стільки, коли він виведе киян на перший матч проти «Сіті».
Вчора Олександр Володимирович повідомив, що вже після закінчення цього сезону буде розмовляти як з Михайлом Михайловим, так і з Сергієм Ребровим. І лише після цих двох зустрічей, можливо, з Ігорем Суркісом щодо нового контракту.
Ох, як же ж не хочеться, аби цей сезон став для нього останнім… Як же ж не хочеться…
Олександр Ушаков
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
