Сергій Кравченко: «Сьомін простіший і приємніший, ніж Газзаєв»

Динамо Київ 22 Серпня, 16:36 1388
Сергій Кравченко: «Сьомін простіший і приємніший, ніж Газзаєв»
35-річний капітан СК «Дніпро-1», екс-гравець «Динамо» та збірної України Сергій Кравченко розповів про етап своєї кар'єри у київському клубі.

– У вас не було мотивації потрапити в першу команду Шахтаря?

– Є мотивація, але життя не закінчується на першій команді Шахтаря. Я вважаю, що академія Шахтаря – дуже сильна. Футболісти з академії Шахтаря грають скрізь. Але реалії такі, що купують Бернарда за 20 мільйонів. То кого випускати: Бернарда чи Зубкова?

Той же Ребров став підпускати молодь. Це дало поштовх молодим, вони бачать, що будь-хто може потрапити до складу. І ось Реброва канал «Футбол», журналісти постійно критикували, але я не міг зрозуміти, як при живому Шахтарі, при такому бюджеті він примудрився 2 рази виграти чемпіонат. При цьому зробивши 5-7 футболістів. І його так огульно критикували... Мені це дивно, – розповів Кравченко в інтерв'ю football24.ua.

– Ходять легенди про тренування Миколи Павлова. Що було найскладніше пережити?

– Нічого такого легендарного сказати не можу. Найскладнішими було тести. Навіть більше психологічно – на час, покращити результат, пробігти. Ти готуєшся, переживаєш. Можу сказати, що у Рамоса було важче, інтенсивніше, все з м'ячами. Те, що знадобиться у грі.

У Газзаєва теж складніше, ніж у Павлова. Але не правильніше – ми не встигали відновлюватися. Заганяв він людей. Але Бог дав мені здоров'я. Я це все витримував.

– Після Ворскли вами цікавився і Шахтар також. Чому ви обрали Динамо?

– Інтерес Шахтаря був трохи пізніше. Я розмовляв із Сьоміним і Суркісом, дав їм слово. Потім вже багато чуток було – і Шахтар, і Рубін. Мене підкупляло, що Сьомін довіряв українцям. Якби я тоді був опорником, і одночасно надійшла б пропозиція, то засумнівався би.

– Динамо виявилося для вас занадто складним рубежем?

– Виходить, що так. Я мало там грав. На зборах був основним, з Валенсією зіграв. Першу гру Алієв пропускав, потім Нінковіч пропускав через травму. Потім Сьомін став випускати основний склад, який в Лізі чемпіонів грав. Я після Валенсії жодного матчу не зіграв у Лізі Європи, на заміні був. Позаяк ми дійшли до півфіналу. Зате грав у чемпіонаті.

За Газзаєва нормально починав, часто виходив на поле. Але після матчу з Металістом я вже не грав – тоді кепсько виглядав. Він зробив ставку на Гармаша. І спрацювало – Денис багато років вже грає. І я вирішив піти. Розумів, що починається футбольна депресія. Слава Богу, з'явився Дніпро.

– Були суперечки з Газзаєвим?

– З Газзаєвим не можна сперечатися. Ось за Блохіна говорять, що великий, а Газзаєв... З Блохіним у збірній попрацював. Блохін мені здався простішим. Думка була тільки одна – Газзаєв вирішив і все. Це не докір, я вважаю його хорошим тренером. Людина з характером. Були вправи, які я не розумів.
Але завдяки Газзаєву заграв Хачеріді, Гармаш, Ярмоленко. Але, знову-таки, розмовляв з ним, він каже: «Я тебе не проганяю. Ти можеш залишатися». Я сказав, що хочу грати.

На позиції опорника я почуваюся краще. Навіть Газзаєв мене пробував опорним півзахисником. Підбадьорював, казав, що ця позиція мені підходить більше. У Дніпрі розпочався чемпіонат, я зіграв погано під нападником. І Безсонов потихеньку почав мене награвати опорним. А Рамос навіть і не намагався ставити атакувальним півзахисником.

кравченко

– Сьомін простіший, як людина, ніж Газзаєв?

– Так, він і простіший, і приємніший. Але у кожного свій стиль. Я його знаю добре. Він мене запрошував у Динамо. При ньому я достатньо зіграв. Мені подобався його футбол.

У Росії зараз більша конкуренція. У Шахтаря відібрати очки – диво, я вважаю. А в Росії Сьомін грає зі Спартаком, Зенітом, Рубіном, Краснодаром, ЦСКА. І став чемпіоном.