На стадіоні Палмейраса у Сан-Паулу в другому таймі матчу Бразилія – Чилі закінчилася історія найуспішнішого покоління Ла Рохи. Поразка 0:3 – це не тільки проліт повз чемпіонат світу, це ще й прощання зі збірною Відаля, а цілком можливо, що й інших лідерів – Браво, Санчеса. Без цієї трійки команда втрачає клас, а це не може компенсувати навіть шалені бійцівські якості більшості представників золотого покоління.
Історія цієї команди розпочалася ще за часів роботи Б'єлси. Головними ж досягненнями стали дві перемоги на Копа Амеріка, 2015-го вдома з Хорхе Сампаолі і 2016-го у США з Хуаном Антоніо Піцці. Хоча авторитет Сампаолі набагато вищий, ніж у Піцці, але слід зазначити, що з останнім команда відіграла ще більш впевнено, ніж під керівництвом Хорхе. Піцці показав себе тренером для турнірів, коли є час на підготовку команди, балансування фізичного стану. А от короткострокові виклики він провалив. На жаль, кваліфікація до чемпіонату світу складається саме з таких ігрових відрізків.
На фото: Хуан Антоніо Піцці
Проте головною бідою Піцці стало те, що він зміг відмовитися від купи абсолютно посередніх гравців золотого покоління. Такі люди, як Медель, Хара, Босежур, Мена, Фуензаліда, Паредес, Пінілья, Кармона навіть у свої найкращі часи не були класними виконавцями. Бійцями – безсумнівно, але не майстрами. Гарі Медель найбільш еталонно-показовий гравець цієї Ла Рохи, майже все, чого він досягав, робилося завдяки пітбулістій манері відбирати м’яч і залякувати суперників. Та час йшов і усі згадані персонажі втрачали швидкість. Натомість в таборі збірної поводилися як сенатори.
Інколи складалося враження, що тренер боїться прибирати когось із цих гравців, аби не порушити досягнутий ним баланс. Навіть пару дублерів Браво не міняли роками, тягнучи до збірної завжди посереднього, а нині і відверто старого Ерреру. Як же його прибрати, він ж ще з самими Саморано та Саласом грав?
Необхідність змін була очевидною вже давно, але Піцці успішно підготував команду до Кубка Конфедерацій і після виступу в Росії від нього на певний час відчепилися критики.
Можливо нові футболісти нічим не кращі за ветеранів та вони б мали більше мотивації показати себе і менше б надували щоки. А також порушували режим. Це взагалі давня біда Ла Рохи. Нещодавно дружина Клаудіо Браво відверто написала, що купа гравців тренувалися надто п’яними, аби потім у когось виграти. І слід зазначити, що у цього зла є своє коріння. Ім’я йому Хорхе, а прізвище Валдівія.
Він, поза усіляким сумнівом, найталановитіший плеймейкер не тільки цього покоління. А можливо й за усю історію чилійського футболу. Це справжній геній, якого недарма називали «Ель Маго». Нині ж магії залишилося зовсім мало, а шкоди стало ще більше. Валдівію тричі з ганьбою виганяли зі збірної, адже він не просто пиячив, а ще й постійно втягував у алкоскандали колег.
Сампаолі довго вагався чи давати «Магу» ще один шанс і таки ризикнув. Начебто вдало, адже збірна виграла домашній Копа Амеріка, але саме тоді ледь не втратила свого лідера Відаля. Артуро пішов у загул з Валдівією, після чого розбився на своїй автівці. На щастя, розбився вдало. Немає сумнівів, що Сампаолі не залишив би Хорхе в збірній, але тому пофартило – через податковий скандал тренер покинув збірну. Піцці ж не наважився прибрати гульвісу. І ось тепер за це поплатилася уся збірна.
Ла Роха двох чемпіонських титулів вже закінчилася. Наступний великий турнір чекає на неї 2019-го, Копа Амеріка в Бразилії. З відомих майстрів до того часу може лишитися тільки Санчес.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
