— Були футболісти, яких ви не змогли підписати в «Волинь», а потім вони стали зірками?
— Свого часу я хотів взяти Михалика, але мої тренери його проґавили, і в підсумку Тарас опинився в київському ЦСКА. Я знаю, хто в цьому взяв участь, але говорити не буду. Потім Григорович (колишній керівник ЦСКА, — прим. ред.) просив за Михалика 150 тисяч, через рік — 300 тисяч. У підсумку Дем’яненко взяв його на збори «Динамо» в ОАЕ, і він там заграв.
Також я хотів забрати Ярмоленка з «Десни». Я розмовляв із ним, тренером Томахом і президентом «Десни» Чаусом. Я вже про все домовився, сума трансферу мала становити 50 тисяч доларів, тут мені телефонує Суркіс: «Чому ти його хочеш взяти, що ти в ньому побачив? Ярмоленко в нас був на перегляді, але не вразив». Не знаю, чим він йому тоді не підійшов, футболіст геніальний.
Я послав за Ярмоленком свого тренера, він теж каже: «Я за ним дивився, він погано зіграв в останньому матчі». Я йому: «Все одно бери! Я бачу, що це майбутній гравець збірної». Але «Динамо» нас перебило і заплатило за Ярмоленка десь 300−400 тисяч. Багато було таких футболістів, яких у «Волині» перехоплювали інші клуби тільки через те, що їх хоче забрати Кварцяний.
— Хто ще був?
— Я хотів молодого Артема Федецького взяти у віці 15-ти років, але агенти відвезли його в Донецьк. Компенсацію за нього отримала якась приватна фірма.
Ще я запрошував Анатолія Безсмертного з «Динамо». Толік такий злий собака — як пітбультер’єр. Ще Степана Бецу, царство йому небесне, з Горлівки кликав. Але їх теж «Динамо» перехопило.
Андрій Піскун
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
