– Психологічна ситуація була вже адаптована після гри з Боснією і Герцеговиною. Попервах у Зениці ми програвали, а потім, наприкінці зустрічі забили два м’ячі й перемогли. Тож у функціональному плані збірна України була готова до поєдинку з Ісландією, а психологічно вірила у перемогу. І я її відчував теж. Та й вболівальники відчували, що наша національна команда просто не може не вийти у фінальну частину європейської першості. Сама обстановка як наче віщувала, що українці заб’ють, і якщо не той, то інший це обов’язково зробить. Тобто однаково ми виграємо. Якщо не в ігровий час, то у серії пенальті.
– А що стосується самої гри? Що скажете?
– Щодо специфіки самого футболу – тактики та готовності української збірної, то на відміну від поєдинку з Боснією і Герцеговиною, де був шалений тиск балканських вболівальників, який сковував дії наших хлопців, у грі із Ісландією вже відчувалась зіграність. У Вроцлаві була налаштованість, що дуже важливо для кожного тренера. Впевненість разом з ідеями тренерського штабу на чолі з Сергієм Ребровим, вдалі заміни та прагнення переломити хід поєдинку – все це відбувається не просто так. Комусь, можливо, здається, що все це випадково. Зовсім ні. Ребров краще відчував гравців.
Взяти хоча б Зінченка. У Зениці в поєдинку з боснійцями гра у нього, відверто кажучи, не була однією з кращих. А от у зустрічі з Ісландією тренер випустив його на поле, і Зінченко вміло відрегулював обстановку. Він додав гостроти хорошими передачами, видавши два-три таких паси врозріз. Як казав Ігор Циганик, це не його місце – Зінченка треба ставити глибше. І Ребов поставив. Як показав розвиток подій, недаремно. Зінченко вміє дати прихований або ж нестандартний пас, коли усім своїм виглядом показує намір віддати вліво, а віддає вправо. Тобто хлопець з хитринкою. А у центрі поля, як відомо, не сильно похитруєш, адже там суперник сидить «на нозі». А якщо Зінченко перебуває на просторі, на останньому пасі, то для нього це козирна манера дій. Вона й спрацювала.
Так само і Судаков, який зіграв логічно у вільних передачах. Він прекрасно відчуває гравця, який себе пропонує. Відразу ж на того адресується передача, яка диктує подальші дії. Якщо у Зінченка короткий або середній пас, то Судаков дає довгий, діагональний або ж теж розрізний – і цей пас неодмінно має свою логіку.
– На відміну від поєдинку з боснійцями у кінцівці гри з ісландцями тренерський штаб нашої збірної не став використовувати двох нападників, а замінив Романа Яремчука на Артема Довбика.
– Ця кадрова зміна зіграла роль. На поле на 72-й хвилині вийшов свіжий Довбик, хоча слід зазначити, що Яремчук з гри не випадав. Але, напевно, так потрібно було зробити, аби змінити ставлення ісландських захисників у плані адаптованості до Яремчука. Його ж бо прикрили, тримали, штовхали, до воріт не пускали. І хоча обидва наші гравці є нападниками таранного типу із вмінням завершувати атаки, Довбик має трішки іншу манеру гри, ніж його колега по амплуа. Втім, обидва себе проявляли чудово, і Ребров мав можливість вибору по ситуації. Тож згадана заміна у підсумку і зіграла свою роль.
– Як оцінюєте гру Михайла Мудрика, якого вже можна називати ключовим гравцем основи нашої збірної?
– Попри деякі невиправдані помилки під час прийому м'яча, Мудрик зіграв чудово, використовуючи свою божевільну від природи стартову швидкість і деколи настандартне завершення. Коли Судаков віддавав йому гольову передачу під праву ногу, Михайло відразу ж і пробив. Мабуть, у той момент Мудрик думав: «Дай пас – і я проб’ю». І це спрацювало.
– Перемога України у цій непростій дуелі з ісландцями за путівку на Євро-2024 закономірна?
– Авжеж. З усього було видно, що наша збірна сильніша за Ісландію. Я помітив таку тенцендцію: чим більше наша національна команда грає, тим краще у неї це виходить. Мені здається, що переможець фінального матчу плей-оф кваліфікації Євро-2024 Україна – Ісландія не випадковий. Наша збірна цілком заслужено потрапила на європейську першість, – резюмував Кварцяний у коментарі Sport.ua.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
